Мета роботи - покращення результатів хірургічного лікування ускладненого аневризматичного внутрішньочерепного крововиливу. Із 213 хворих з субарахноїдальним крововиливом внаслідок розриву церебральних аневризм у 121 (56,8 %) хворого констатовано ускладнений перебіг. Усім цим хворим проведено хірургічне лікування, яке передбачало оклюзію аневризми. У 68 (56 %) хворих застосовано мікрохірургічне кліпування, у 53 - ендоваскулярну емболізацію. Хірургічні втручання у 84,3 % хворих виконані протягом перших двох тижнів. У ряді спостережень застосовано комбіноване та багатоетапне хірургічне лікування. Позитивну динаміку одержано у 75 (61,9 %) хворих, у тому числі у 59 (48,8 %) хворих - хороший функціональний результат (1 - 2 ступінь інвалідизації за модифікованою шкалою Ренкіна). У 23 (19 %) хворих результат був несприятливий (4 - 5 ступінь інвалідизації). Померли 23 (19 %) пацієнти. Висновки: назріла потреба в нагальному напрацюванні уніфікованої класифікації ускладнень аневризматичного внутрішньочерепного крововиливу, вивченні ефективності різноманітних хірургічних методів лікування та визначенні критеріїв вибору методу та термінів виконання втручання у залежності від типу внутрішньочерепного крововиливу.Цель работы - сравнить результаты лечения острого периода аневризматического субарахноидального кровоизлияния (САК) с осложненным вариантом течения в зависимости от применяемого метода окклюзии аневризмы - микрохирургического "клипирования" или эндоваскулярного "койлинга". Проанализированы результаты лечения пациентов с аневризматическим САК, из которых выделили 124 (49,6 %) наблюдения осложненного течения. Из последних выделена группа "койлинга" и группа "клипирования". Степень тяжести САК определяли с помощью клинических шкал Hunt-Hess и WFNS, радиологической шкалы Fisher. Результат оценивали согласно модифицированной шкале Рэнкина (мШР). Возрастная градация и гендерные различия в сравниваемых группах не имели достоверной разницы. Отмечено практически равное количество аневризм комплекса передней мозговой - передней соединительной артерий: 54,84 % - в группе "койлинга", 61,29 % - в группе "клипирования". В группе "койлинга" преобладали аневризмы внутренней сонной артерии - 32,26 %, аневризмы средней мозговой артерии преобладали в группе "клипирования" - 35,48 %. По степени тяжести субарахноидального кровоизлияния (среднее значение (сз)) достоверных различий не было: WFNS в группе "койлинга" - 2,1 и Hunt-Hess - 2,63, группе "клипирования" - 2,1 и 2,7, по шкале Fisher (сз) - 3,5 в группе "койлинга" и 3,4 в группе "клипирования". Среднее значение степени нарушения функции по мШР в группе "койлинга" составило 2,64, а в группе "клипирования" - 3,5. Хороший результат лечения (1 - 2 ст. по мШР) отмечен в 67,7 % наблюдений группы "койлинга", группы "клипирования" - в 37,1 %. Летальность составила в группе "койлинга" 17,7 %, в группе "клипирования" - 19,3 %. Отмечена прямая корреляция между степенью тяжести САК согласно шкал (Hunt-Hess, WFNS) и мШР. Корреляции между степенью тяжести САК согласно шкалы Fisher и мШР не было. Выводы: при одинаковой тяжести осложненного аневризматического кровоизлияния по принятым шкалам функциональный результат лечения в группе "койлинга" оказался лучшим. Шкала Fisher не имела корреляции с функциональным исходом по мШР. Микрохирургическое "клипирование" чаще приводит к развитию шунтзависимой гидроцефалии.

  Повний текст PDF - 154.045 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"