Мета роботи - визначити характер та оптимальний об'єм стандартних відкритих хірургічних втручань при гострому ускладненому панкреатиті (ГУП) з опрацюванням ключових технічних прийомів операцій. Оперовано 96 хворих із ГУП. В основну групу включили 47 пацієнтів, яким відкриті втручання виконували як первинно - у 19, так і другим етапом після застосування мініінвазивних інтервенційних технологій (МІІТ) - у 28. У порівняльній групі було 49 пацієнтів, яким застосовували виключно стандартні операції. Використання МІІТ сприяло звуженню показань до виконання первинних відкритих операцій більш ніж у 2 рази. В основній групі віддавали перевагу дугоподібному підреберному доступу - у 26 (5 5%) спостереженнях (x<^>2 = 14,287; p = 0,02), у порівняльній - верхньо-серединній лапаротомії - у 37 (76 %) спостереженнях (x<^>2 = 38,43, p << 0,001). Метод закритого дренування за Бегером домінував у хворих основної групи - 43 % спостережень порівняно з контрольною групою - 9% спостережень (x<^>2 = 12,965; p = 0,003). При поширених осередках гнійно-некротичного запалення використовували етапну санацію шляхом програмованих релапаротомій (РЛТ) - у 23 % хворих основної групи і 2 6% хворих контрольної групи (x<^>2 = 0,0013; p = 0,05). Уточнено окремі технічні елементи хірургічного втручання. Висновки: застосування стандартних відкритих операцій за опрацьованим принципом супроводжується покращенням результатів лікування хворих із ГУП.

  Повний текст PDF - 161.795 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"