Мета роботи - вивчення характеристик сучасного інфекційного чинника (ІЧ) при гострому панкреатиті (ГП) та аналіз їх клінічного значення. Здійснено 147 бактеріологічних досліджень (БД) у хворих з ГП з використанням методик аеробного та анаеробного культивування матеріалу. Констатовано, що ІЧ представлений мікрофлорою з домінуванням аеробних бактерій у вигляді монокультури (37 % спостережень) та аеробно-анаеробних асоціацій (39 %) з грамнегативною ознакою (56 %), різною тропністю бактерій до патоморфологічних субстратів та незмінністю існуючих асоціацій (57 %). Enterococcus spp. та Enterobacter aerogenes виявилися "мікробами-індикаторами" наявності анаеробної мікрофлори. Встановлено, що ІЧ приєднується як у ранні (17 %), так і в пізні (31 %) терміни захворювання. З'ясовано особливості використання антибіотиків у режимі превентивної та етіотропної терапії. Виокремлено ознаки ІЧ, які є предикторами тяжкості перебігу ГП. Висновки: ІЧ при ГП включає переважно ентеробактерії і анаеробну мікрофлору як у вигляді монокультури, так і у вигляді аеробно-анаеробних асоціацій. Інфікованість тканин підшлункової залози (ПЗ), раннє приєднання ІЧ, домінування аеробно-анаеробної мікрофлори та її грамнегативна приналежність є критеріями оцінки тяжкості перебігу захворювання. Превентивна антибіотикотерапія сприяє збереженню асептичності запалення (68 %). В післяопераційному періоді антибіотики доцільно призначати в режимі етіотропної антибіотикотерапії.

  Повний текст PDF - 132.081 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"