Мета роботи - порівняти динаміку рівня рухової функції на тлі однобічного перетину спинного мозку зрілого щура, трансплантації тканини нюхової цибулини (ТТНЦ) та імплантації макропористого гідрогелю у поєднанні з нейрогенними стовбуровими клітинами (НСК). Як первинні цифрові дані використано емпіричний матеріал, одержаний у попередніх дослідженнях (В. І. Цимбалюк та співавт., 2016, 2017). Тварини: зрілі (вік - 5,5 міс, маса тіла - 300 г) білі безпородні щури-самці (інбредна лінія, похідна Wistar) та щури-самці лінії Wistar, Експериментальні групи: "ЛПП" - лівобічний половинний перетин (ЛПП) спинного мозку на рівні T11 (n = 40), "ЛППJUV" - ЛПП у тварини молодого віку (1 міс, n = 32), "ТТНЦ" - ЛПП + негайна гомотопічна ТТНЦ (n = 34), "NG" (NeuroGel) - ЛПП + негайна гомотопічна імплантація фрагмента макропористого гідрогелю (n = 20), "NG + НСК" - ЛПП + негайна гомотопічна імплантація фрагмента макропористого гідрогелю, асоційованого з НСК фетального (E17) гіпокампа миші (n = 20). Моніторинг показника функції (ПФ) паретичної кінцівки проводили з використанням шкали Basso - Beattie - Bresnahan, розрахунок щотижневого приросту ПФ, прискорення приросту, а також статистичний аналіз - із застосуванням програмного пакета Statistica 10.0. Максимуми щотижневого приросту ПФ у групах "ЛПП", "ЛПГJUV" і "ТТНЦ" відзначали на 1-му та 2-му тижні, у групі "NG" - на 1, 2, 3, 6 і 7-му тижні, у групі "NG + НСК" - на 1, 2, 3, 6, 7, 8 і 12-му тижні, максимуми щотижневого прискорення приросту ПФ - на 1-му ("ЛПП", "ТТНЦ"), 1-му і 5-му ("ЛППJUV"), 1-му та 6-му ("NG + НСК"), 1,2 і 6-му ("NG") тижні спостереження. Висновки. Враховуючи одержані дані та фазність перебігу спінальної травми, можна припустити, що ТТНЦ обмежує ранні реакції вторинної альтерації, імплантація макропористого гідрогелю більшою мірою стимулює ранні нейропластичні реакції та ремієлінізацію волокон перифокальної зони, трансплантація НСК у комплексі з макропористим гідрогелем, окрім зазначених механізмів, стимулює пластичність нейрональних мереж і ріст нервових волокон крізь зону ураження у проміжний і пізній період травми.Мета дослідження - порівняти динаміку рівня рухової функції паретичної кінцівки щура на тлі тривалої компресії травмованого спинного мозку стороннім тілом. У якості первинних цифрових даних використано емпіричний матеріал, одержаний у ряді попередніх досліджень (В. І. Цимбалюк, В. В. Медведєв та ін., 2016, 2017). Тварини - зрілі білі безпородні щури самці (5,5 міс., 300 г, інбредна лінія, похідна Wistar). Експериментальні групи: група 1 - лівобічний половинний перетин (ЛПП) спинного мозку на рівні Т11 (n = 40); група 2 - аналогічна травма спинного мозку + негайна імплантація в зону ураження стороннього тіла (n = 10). Моніторинг показника рухової функції (ПФ) паретичної кінцівки - шкала Вasso-Вeattie-Вresnahan; розрахунок щотижневого приросту ПФ, прискорення приросту та статистичний аналіз - у межах програмного пакета Statistica 10.0. Протягом 2-го тиж. в групі 1 спостерігали сповільнення приросту ПФ, у групі 2 - зменшення до нуля. Протягом 3 - 8-го тиж. динаміка ПФ у групі 2 відсутня. Починаючи з 8-го тиж., у групі 2 спостерігали повільний приріст ПФ з максимальною швидкістю впродовж 4-го місяця. Висновок: компресія спинного мозку стороннім тілом унеможливлює аутогенне відновлення рухової функції паретичної кінцівки, зменшення компресії супроводжується відновленням рухової функції, динаміка якого аналогічна виявленій у віддалений період ізольованої травми спинного мозку.Мета роботи - порівняти динаміку рівня спастичності паретичної кінцівки щура на тлі тривалої компресії травмованого спинного мозку (СМ) стороннім тілом. Як первинні цифрові дані використано емпіричний матеріал, отриманий у ряді попередніх досліджень (В. І. Цимбалюк і співавтори, 2016, 2017), виконаних на зрілих білих безпородних щурах-самцях віком 5,5 міс та масою тіла 300 г (інбредна лінія, похідна породи Wistar). Експериментальні групи: група 1 (n = 16) - травма СМ, група 2 (n = 10) - аналогічна травма СМ та негайна імплантація у зону ураження стороннього тіла. Модель травми - лівобічний половинний перетин (ЛПП) на рівні Т11. Для моніторингу показника спастичності (ПС) паретичної кінцівки використовували шкалу Ashworth; розраховували щотижневий приріст ПС, прискорення приросту та проведено статистичний аналіз у межах програмного пакета STATISTICA 10.0. У групі 1 найбільший приріст ПС паретичної кінцівки спостерігали протягом 2 - 4-го та 7-го тижнів експерименту, у групі 2 - протягом 1-го та 5-го тижнів. Перша фаза приросту ПС у групі 2 може бути наслідком глутаматергічного впливу на денервовані мотонейрони в контексті компресійної ішемії тканини СМ, відтермінування другої фази - наслідком відтермінованої реалізації залежного від серотонінового рецептора 5-НТ2С механізму спастичності. Висновки: компресія СМ стороннім тілом потенціює ранні глутаматергічні механізми і відтерміновує маніфестацію пізніх залежних від 5-НТ2С механізмів спастичності.