Мета дослідження - покращити результати хірургічного лікування хворих з багаторівневими оклюзійно-стенотичними ураженнями черевної аорти й артерій нижніх кінцівок (НК) на тлі критичної ішемії (КІ). Проаналізовано результати хірургічного лікування 135 хворих з багаторівневими оклюзійними ураженнями та КІНК. До основної групи увійшли 68 (50,4 %) пацієнтів, яким виконали біфуркаційне аорто-стегнове алошунтування, поєднане зі стегно-підколінним шунтуванням, із застосуванням критерію - інтраопераційного визначення величини ретроградного кровообігу по глибокій артерії стегна (ГАС); до порівняльної групи - 67 (49,6 %) хворих, яким виконали стандартно той же об'єм реконструктивних операцій. Аналіз результатів виконаних оперативних втручань засвідчив, що застосування, крім стандартних діагностичних методів: ультразвукового дуплексного сканування (УЗДС), артеріографії, мультиспіральної комп'ютерної томографії (МСКТ), інтраопераційної дебітометрії надає змогу об'єктивізувати стан ретроградного кровообігу та своєчасно коригувати об'єм та етапність хірургічного втручання. Завдяки цьому вдалося розширити показання до виконання одночасних багаторівневих реконструкцій черевної аорти та артерій НК без збільшення частоти як операційних, так і кардіологічних ускладнень. Висновки: застосування розробленого гемодинамічного критерію - визначення величини ретроградного кровотоку по ГАС 80 мл/хв - надало змогу оптимізувати хірургічну тактику та значно покращити результати хірургічного лікування. Призначення препарату валаргін в дозі 3000 мг/добу протягом 20 діб покращувало ангіопротекцію в найближчому післяопераційному періоді.

  Повний текст PDF - 143.385 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"