На основі аналізу результатів обстеження й лікування 53 хворих з приводу ятрогенного пошкодження сечовода (ЯПС), показаннями до заміщення сечовода сегментом тонкої кишки були його протяжні необоротні зміни за умови збереження функції нирки. Сегментарна пластика сечовода виконана у 8 (15,1 %) хворих, субтотальна - у 16 (30,2 %), тотальна - у 14 (26,4 %), двобічна - у 15 (28,3 %). З метою запобігання міхурово-кишкового рефлюксу моделювали дистальний відділ трансплантата кишечнику. У 35 (66 %) хворих вивертали 2 - 3 см дистального відділу слизової оболонки кишки з формуванням манжети. У 18 (34 %) хворих створення антирефлюксної манжети доповнювали її моделюванням за методикою інтраілеальної пластики, що передбачало формування в зоні кишково-міхурового анастомозу двох окремих каналів. При використанні інтраілеальної пластики міхурово-кишковий рефлюкс виник у 2 (11,1 %) хворих, стандартної методики утворення манжети - у 13 (37,1 %).

  Повний текст PDF - 120.398 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"