Проведено біомеханічне обгрунтування ефективності операції Латарже у пацієнтів з приводу звичного вивиху плеча у разі ураження кісткової тканини на основі ретроспективного аналізу клініко-рентгенологічних показників і даних магніторезонансної томографії (МРТ). Зіставляли дані у пацієнтів, яким з приводу звичного вивиху плеча здійснювали стабілізацію плечового суглоба за Латарже, та результати біомеханічного експерименту - визначення напружено-деформованого стану (НДС) структур плечового суглоба за умов дефекту суглобової западини лопатки (СЗЛ) і пошкодження Хілл-Сакса з застосуванням методу скінченно-елементного (СЕ) імітаційного комп'ютерного моделювання. При відведенні верхньої кінцівки на 90<$E symbol Р> максимальні показники НДС на поверхні СЗЛ за наявності дефекту розмірами 30 % її загальної площі до операції Латарже були на 198,7 % більшими, ніж після її виконання; під час відведення верхньої кінцівки на 90<$E symbol Р> та її зовнішній ротації на 45<$E symbol Р> - на 286,8 %; під час відведення верхньої кінцівки на 90<$E symbol Р> та її зовнішній ротації на 90<$E symbol Р> - на 346,5 %.

  Повний текст PDF - 161.782 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"