Наукова періодика України | Хірургія дитячого віку (Україна) | ||
Котенко О. Г. Хірургічне лікування гепатобластоми / О. Г. Котенко, М. С. Григорян, О. В. Гриненко, А. В. Гусєв, О. О. Коршак, О. М. Остапишен, О. О. Попов, Д. О. Федоров // Хірургія дитячого віку. - 2019. - № 2. - С. 29-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2019_2_9 Мета роботи - дослідити і покращити результати хірургічного лікування дітей з гепатобластомою. Проведено хірургічне лікування 90 дітей з гепатобластомою: 81 пацієнту виконана резекція печінки, а 9 дітям з нерезектабельною формою гепатобластоми виконана трансплантація частини печінки від живого родинного донора. Більш важкі післяопераційні ускладнення (від III-b до V ступеня за Dindo - Clavien) спостерігалися у резекційній групі пацієнтів. Післяопераційна летальність після резекції печінки склала 5 % (n = 4), а після трансплантації печінки летальних випадків не було. 5-річна безрецидивна виживаність у трансплантаційній групі склала 69,2 % проти 62,5 % у резекційній групі, а загальна виживаність - 75 % проти 71 % відповідно. Висновки: резекційні та трансплантаційні технології є ефективними методами хірургічного лікування гепатобластоми у дітей та у поєднанні з хіміотерапією дозволяють отримати хороший довгостроковий результат. Найближчі та віддалені результати після трансплантації печінки кращі, ніж після резекції печінки, незважаючи на більший об'єм пухлинного ураження печінки у пацієнтів трансплантаційної групи. Трансплантація печінки є єдиним ефективним методом хірургічного лікування у дітей з нерезектабельною гепатобластомою.Мета роботи - дослідити і покращити результати хірургічного лікування дітей з гепатобластомою. Проведено хірургічне лікування 90 дітей з гепатобластомою: 81 пацієнту виконана резекція печінки, а 9 дітям з нерезектабельною формою гепатобластоми виконана трансплантація частини печінки від живого родинного донора. Більш важкі післяопераційні ускладнення (від III-b до V ступеня за Dindo - Clavien) спостерігалися у резекційній групі пацієнтів. Післяопераційна летальність після резекції печінки склала 5 % (n = 4), а після трансплантації печінки летальних випадків не було. 5-річна безрецидивна виживаність у трансплантаційній групі склала 69,2 % проти 62,5 % у резекційній групі, а загальна виживаність - 75 % проти 71 % відповідно. Висновки: резекційні та трансплантаційні технології є ефективними методами хірургічного лікування гепатобластоми у дітей та у поєднанні з хіміотерапією дозволяють отримати хороший довгостроковий результат. Найближчі та віддалені результати після трансплантації печінки кращі, ніж після резекції печінки, незважаючи на більший об'єм пухлинного ураження печінки у пацієнтів трансплантаційної групи. Трансплантація печінки є єдиним ефективним методом хірургічного лікування у дітей з нерезектабельною гепатобластомою. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Котенко О. Г. Хірургічне лікування гепатобластоми / О. Г. Котенко, М. С. Григорян, О. В. Гриненко, А. В. Гусєв, О. О. Коршак, О. М. Остапишен, О. О. Попов, Д. О. Федоров // Хірургія дитячого віку. - 2019. - № 2. - С. 29-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2019_2_9.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |