Імовірність потрапляння неодимових магнітів у шлунково-кишковий тракт (ШКТ) дітей дуже висока, однак досі немає єдиної тактики з їх вилучення: одні автори рекомендують вичікувати, інші наполягають на негайному ендоскопічному видаленні або оперативному втручанні. Мета роботи - удосконалення тактики лікування дітей із магнітами ШКТ. Під спостереженням було 7 дітей із магнітами ШКТ. Усім дітям проведено повне загальноклінічне й інструментальне обстеження (УЗД, Rg ОЧП). Всі випадки є екстреними. Під час обстеження локалізація магнітів у шлунку спостерігалась у 3 (42,9 %) дітей: 1 - самостійне відходження, 1 - вилучення за допомогою ФЕГДС, 1 - гастротомія. У 4 (57,1 %) дітей магніти були у кишковому тракті: проведено лапаротомії з приводу перитоніту та кишкової непрохідності. Одужали 6 (85,7 %) дітей. За результатами аналізу клінічних випадків розроблено алгоритм дій за підозри на магніти ШКТ. Висновки: за підозри на потрапляння у ШКТ неодимових магнітів не можна очікувати на вихід стороннього тіла природним шляхом. Обов'язково потрібно ретельно зібрати анамнез, провести Rg ОЧП, УЗД. Подальша тактика залежить від кількості магнітів та терміну їх перебування у ШКТ: чим більше магнітів, тим швидше потрібно виконати лапаротомію.

  Повний текст PDF - 364.741 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"