Мета дослідження - розробити підходи до раціональної діагностики та вибору ефективних методів хірургічного лікування дітей із подвоєнням травного тракту (ПТТ). За період 1981 - 2016 рр. проліковано 59 дітей із ПТТ віком від 6 місяців до 18 років. Кістозний тип подвоєння виявлено у 44 (74,58 %), дивертикулярний - у 9 (15,25 %), тубулярний - у 6 (10,17 %) пацієнтів. Усім дітям проведено хірургічне лікування залежно від локалізації дублікатури. За подвоєння торакальної частини стравоходу виконали торакотомію (n = 3) або торакоскопію (n = 2) з видаленням подвоєної частини стравоходу. У дітей із подвоєнням абдомінальної частини стравоходу виконали лапаротомію (n = 5) та лапароскопію (n = 2), видалення подвоєної частини стравоходу з фундоплікацією за Ніссеном (n = 5) або Талем (n = 2). Дітям з подвоєнням шлунка зроблено лапаротомію (n = 8) чи лапароскопію (n = 4) та субсерозно видалено подвоєння із зашиванням дефекту. За кістозного подвоєння шлунка і дванадцятипалої кишки виконано резекцію шлунка за Більрот-1 (n = 1) та субсерозне видалення кістозного подвоєння із зашиванням дефекту (n = 2). За подвоєння дванадцятипалої кишки (n = 7) висічено кісти із зашиванням дефекту стінки. У разі довгих форм подвоєння тонкої кишки (n = 8) доцільними вважали економну резекцію кишки разом із ділянкою подвоєння і накладання анастомозу "кінець-у-кінець". У разі коротких форм подвоєння (n = 3) вдавалися до клиноподібної резекції кишки. В однієї дитини ефективною була енуклеація подвоєного відділу тонкої кишки. У разі подвоєння термінального відділу клубової кишки (n = 1) та за подвоєння сліпої кишки (n = 2) проводили резекцію подвоєння з інвагінаційним тонко-товстокишковим анастомозом. В усіх пацієнтів з подвоєнням товстої та прямої кишок (n = 9) проводили етапне хірургічне лікування з видаленням ураженого відділу кишечника. Віддалений період в усіх пацієнтів мав сприятливий перебіг. Діти - практично здорові, із доброю якістю життя. Висновки: подвоєння травного тракту - рідкісна хірургічна вада розвитку, остаточний діагноз якої встановлюється під час операції. Подвоєння зустрічаються в різних відділах травного тракту, найчастіше в товстій кишці (22,03 %), в шлунку і тонкій кишці (по 20,34 %), рідше - у стравоході та дванадцятипалій кишці. Кістозний тип подвоєння притаманний 74,28 %, дивертикулярний - 15,25 % і тубулярний - 10,17 % дітей з цією аномалією. Клінічні симптоми подвоєнь у дітей залежать від рівня та довжини ураження травного тракту. Найбільш доцільними допоміжними методами для виявлення подвоєнь різних відділів травного тракту у дітей є УЗД з допплерографією, КТ та МРТ. Характер хірургічного втручання у разі ПТТ у дітей залежить від локалізації, розмірів та анатомічної будови подвоєння.

  Повний текст PDF - 1.281 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"