Гідронефроз - це прогресуюче розширення чашечково-мискової системи нирки внаслідок порушення відтоку сечі з нирки з наступним розвитком атрофії паренхіми. Мета дослідження - обгрунтування особливостей проведення оперативного втручання та дренування на основі аналізу чинників порушення уродинаміки в пієлоуретеральному сегменті. Проліковано 153 дитини із гідронефрозом тяжкого ступеня. Переважну більшість склали хлопчики (99); частіше відзначався лівобічний гідронефроз (до 93 випадків). У віці до трьох років проліковано 79 (51,6 %) дітей; значну кількість пролікованих склали діти старшого віку. Переважно виконувалася резекційна пієлопластика за Хайнес - Андерсоном. Питання необхідності дренування вирішувалось індивідуально, залежно від віку дитини, чинника обструкції та особливостей вроджених відхилень в анатомічній будові чашечково-мискової системи та сечоводу. Найчастіше використовували пієлоуретеростомію, стентування сечових шляхів; нефростомію проведено у зв'язку з пединкулітом. Ускладнення виникли у 5 (3,2 %) дітей. Висновки: за збільшення розмірів миски більше ніж на 30 % від попередніх даних монетоподібна деформація чашечок потребувала проведення оперативного втручання. У разі вродженого гідронефрозу у дітей молодшого віку оптимальний вік лікування - 4 - 6 міс. За гідронефротичної трансформації нирки навіть у разі зниженої функції необхідне проведення оперативного лікування.

  Повний текст PDF - 335.109 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"