Мета роботи - визначити можливості електрографії зсувної хвилі (ЕЗХ) у диференційній діагностиці запальної патології периферичних лімфатичних вузлів (ЛВ) у дітей. Проведено обстеження 26 пацієнтів віком від 4 до 17 років із симптомокомплексом збільшення ЛВ. Дану групу склали хворі хірургічного відділення №2 та поліклініки КМДКЛ №1, які добровільно (або їхні батьки) дали згоду на проведення даного дослідження. Клінічно та за лабораторними показниками дітей було розподілено на 4 групи: реактивні зміни (гіперплазія лімфоїдної тканини) ЛВ на тлі гострої вірусної інфекції (у 75 % (6) підтвердженої клінічно та імунологічно) - 8 осіб, гострий серозний лімфаденіт (ЛА) - 12 осіб, гнійний ЛА - 6 осіб, специфічний ЛА (феліноз) - 2 осіб. Локалізація патологічного процесу відмічалася в ЛВ щелепно-шийної ділянки у 17, пахвової - у 8, пахової - у 3 пацієнтів. УЗД проводилося на базі приватного кабінету "Домашній лікар" м. Києва на апараті Ultima PA ("Радмір", Україна) лінійним датчиком 3 - 12 МГц з функцією ЕЗХ. При визначенні характеру ураження при УЗД проводилась оцінка форми та розмірів ЛВ. Другий параметр, який враховувався при дослідженні, це наявність їхніх воріт. Характер васкуляризації визначався при кольоровому допплерівському скануванні. Особливу увагу при дослідженні вузлів приділялася результатам ЕСХ: при неодорідній (гетероехогенній) структурі вузла проводився вимір щільності кожної із ділянок, при однорідній ехогенності вузла вимірювання виконувалося в одній зоні. Обстеження проводилося на стороні ураження та контрлатерально. При ЕСХ визначали жорсткість останнього у кПа. У всіх дослідженнях використовувався стандартний діапазон колірної шкали - від темно-синього (0 кПа) до яскраво-червоного (60 кПа). Обробка отриманих результатів проводилася за допомогою процедури "статистичні формули" в MS Exel 2013. При реактивній гіперплазії ЛВ середня щільність склала 8,55 - 0,58 кПа, при серозних та гнійних ЛА - 18,68 - 3,87 кПа і 17,96 - 3,97 кПа відповідно. На стадії серозного запалення (клінічно) у 5 випадках при УЗД в ЛВ виявлено анехогенні ділянки, які склали до 20 % від його загальної площі, що може розцінюватися як початкова стадія гнійно-деструктивних змін, оскільки при проведенні ЕЗХ щільність даних зон склала 5,1 - 0,58 кПа, що відповідало показникам однотипних ділянок при гнійному ЛА (4,9 - 0,52 кПа). Це надає можливість розглядати дані прояви як початок абсцедування. У цілому результати ЕЗХ показують, що середні величини щільності вузла при гострому серозному та гнійному ЛА близькі за значеннями. Також було відмічено, що при фелінозі середня жорсткість уражених ЛВ становила 21,69 - 0,88 кПа, при цьому її величина в анехогенних ділянках склала 13,56 - 3,47 кПа, що опосередковано можна розцінювати як можливу зону некрозу, заповнену більш щільними деструктивними масами. Даний момент може бути диференційним у діагностиці неспецифічних та специфічних ЛА у разі подальшого його підтвердження. Висновки: використання ЕЗХ при УЗД значно розширює можливості даного методу та дозволяє диференціювати реактивні зміни, гостре запалення та злоякісне ураження ЛВ. Також вона надає можливість виявити на ранніх стадіях початкові прояви деструктивних змін при ЛА, що впливає на вибір лікувальної тактики.

  Повний текст PDF - 201.785 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"