Хронічні запори займають одне з провідних місць у дитячий гастроентерологічній практиці. Консервативне лікування ефективне у 90 - 92 % випадків. Однак діти з рефрактерними запорами повільного транзиту, що обумовлені доліхосигмою, у разі неефективності медикаментозного лікування потребують інших шляхів вирішення проблеми, одними з яких можуть бути хірургічні втручання. Мета роботи - розробити ефективні способи хірургічного лікування доліхосигми у дітей. Під спостереженням знаходилася 61 дитина з доліхосигмою віком від 6 до 18 років. Діти були розподілені на дві групи: у I групі (n = 32) хірургічне лікування проводилося шляхом резекції сигмоподібної ободової кишки; у II групі (n = 29) використано розроблений діагностичний алгоритм та застосовано визначені способи хірургічної корекції. Проведено біопсію прямої кишки; оцінено іригографічні дослідження; вивчено показники аносфінктерометрії; проведено аналіз ефективності запропонованих хірургічних втручань; вивчено віддалені функціональні результати; оцінено клінічну ефективність використаних методик. За даними рентгенологічних досліджень доліхосигму у дітей доцільно класифікувати на ізольовану та поєднану із розширенням прямої кишки. При доліхосигмі із розширенням прямої кишки гістологічно спостерігається гіпогангліоз. Висновки: при хірургічному лікуванні доліхосигми у дітей з розширенням прямої кишки доцільно виконувати операцію ендоректального низведення ободової кишки за Соаве - Болей. При ізольованій доліхосигмі у дітей доцільно використовувати запропоновану операцію сигмоїдектомії з накладанням десцендоректального анастомозу "кінець у кінець" з формуванням дистальної ободковокишкової зв'язки.

  Повний текст PDF - 308.542 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"