Мета роботи - вивчити стан показників місцевого імунітету в дітей із вродженими вадами ободової кишки (ВВОК) в до- та післяопераційний періоди. Проаналізовано результати хірургічного лікування 87 дітей із приводу хронічного колостазу, зумовленого ВВОК. З метою оцінки виконаних оперативних втручань відповідно до стану місцевого товстокишкового імунітету дітей розподілили на 2 групи: I група - порівняльна, II група - основна. У I групі як хірургічне лікування використовували традиційні способи. У II групі застосовували диференційний підхід до обрання способу оперативного втручання за власними методиками. Вивчення концентрації секреторного імуноглобуліну A (sIg А) та лізоциму проведено в період від 1 до 5 років після операції. Доведено, що ВВОК призводять до більших розладів місцевого імунітету, ніж функціональні запори. Порушення місцевого імунітету більш виражені у хворих із доліхосигмою, менш виражені - у пацієнтів із доліхосигмою, поєднаною з високим розташуванням лівого вигину ОК, з хворобою Пайра та синдромом Хілаїдіті. Концентрація sIg А у пацієнтів із доліхосигмою на 59,39 %, у хворих із доліхосигмою, поєднаною з високим розташуванням лівого вигину ОК, - на 48,28 %, із хворобою Пайра - на 13,03 % нижче, ніж у групі контролю. Рівень лізоциму в дітей із доліхосигмою на 25,40 %, у хворих із доліхосигмою, поєднаною з високим розташуванням лівого вигину ОК, - на 12,70 % нижче, ніж показники групи контролю. Висновки: використання диференційного підходу до обрання способів хірургічного лікування вроджених вад ОК сприяє підвищенню місцевого імунітету та запобігає виникненню рецидивів хронічних запорів.

  Повний текст PDF - 122.381 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"