Мета роботи - вдосконалити діагностику, зокрема, антенатальну, та критерії ранньої хірургічної корекції клапанів задньої уретри (КЗУ) в дітей із дисфункцією сечового міхура (ДСМ). На базі Житомирської обласної дитячої клінічної лікарні проводили ендоскопічну резекцію КЗУ дітям з ознаками ДСМ. Всього за 2011 - 2013 рр. здійснено 40 уретроцистоскопій. Вік хворих - від 1-го міс до 15-ти років (середній вік - 4,8 року). До клінічних виявів зараховували: порушення акту сечовипускання (часте або рідке) - у 100 % дітей, скарги на ускладнення сечопуску із натужуванням - у 70 % випадків, переривчастий сечопуск - у 12,5 %, частий сечопуск малими порціями, але без відчуття спорожнення сечового міхура - у 60 % пацієнтів, нічне нетримання сечі - у 77,5 %, біль у ділянці сечового міхура під час сечовипускання - у 17,5 %, інтермітивний біль у поперековій ділянці чи в животі - у 10 % дітей, ускладнення катетеризації сечового міхура під час мікційної уретроцистографії - у 52,5 % хворих. У 28-ми (70 %) дітей, яким виконували уретроцистоскопію, виявили КЗУ (I та III типу за Young). Усім хворим здійснено резекцію клапана за класичною методикою на 5 та 7 годині умовного циферблата з застосуванням резектоскопа Karl Storz (11 Ch), оптичних уретротомів Olympus (9,5 Ch) та Wolf (8,5 Ch). 2 (7,1 %) хворим провели контрольну уретроцистоскопію в термін не раніше 6 міс. Цим хворим за результатами контрольної уретроцистоскомії виконано додаткову резекцію резидуального КЗУ. У 26-ти (92,9 %) пацієнтів виявили трабекулярність стінки сечового міхура, вії (39,3 %) - псевдодивертикули, у 14 (50 %) - явища циститу, при цьому у 8 (57,1 %) із них - хронічного бульозного циститу. Окрім того, в 1-го (3,6 %) хворого одночасно провели ендоскопічну корекцію міхурово-сечовідного рефлюксу (МСР) за класичною методикою STING із застосуванням поліакриламідного гідрогелю нубіплант у кількості 2 мл. Виняток становили 2 (7,1 %) хворих, у яких діагностували MCP I - II ступеня та К3У. У таких пацієнтів спочатку виконували резекцію КЗУ, потім - медикаментозну терапію. Результат - зникнення МСР у 100 % хворих без його ендоскопічної корекції. Усі діти, яким проводили резекцію К3У одержали пролонговану медикаментозну терапію та курсову фізіотерапію. Тривалість медикаментозної терапії - не менше 1-го року, показання до її припинення - позитивна динаміка (за даними ультразвукового дослідження), відсутність резидуального клапана та явищ трабекулярності стінки сечового міхура (за даними контрольної уретроцистоскопії). У 23-х (82,1 %) хворих, яким проводили резекцію КЗУ, помітили клінічну та функціональну позитивну динаміку, а саме: суб'єктивно більший струмінь сечі та сечопуск без помітного натужування, відсутність явищ дискомфорту під час сечовипускання. У всіх хворих, яким проводили резекцію КЗУ, пов'язаного із МСР, ліквідовано рефлюкс без додаткової періуретеральної ін'єкції об'ємоутворювальної речовини. Висновки: КЗУ в 14,3 % випадків призводять до розвитку МСР. У лікуванні МСР I - II ступеня за наявності КЗУ достатньо його резекції. Будь-яка операція типу STING без попередньої резекції клапана не ефективна.

  Повний текст PDF - 844.708 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"