Мета роботи - вивчити особливості злукового процесу під час накладення тонкокишкових анастомозів та оцінити ефективність і безпечність застосування протизлукового гелю на основі карбоксиметилцелюлози у випадку резекції тонкого кишечника на тлі злукового процесу в черевній порожнині (ЧП). Дослідження здійснили у три етапи на 58 білих щурах лінії Вістар. На першому етапі всім тваринам обох груп виконували пересічення тонкої кишки з накладенням анастомозу "кінець у кінець" дворядним вузловим швом за Тупе. На другому етапі тварин поділили на 2 групи - основну (20 щурів) та контрольну (38 щурів), зіставні за віком, масою, статтю, місцем пересічення тонкої кишки на першому етапі операції, поширеністю та важкістю злукового процесу, характером і частотою післяопераційних ускладнень (усі <$Ep~symbol У~0,1>). Щурам контрольної групи ніяких інших маніпуляцій не виконували. Тваринам основної групи з метою профілактики утворення злук очеревини в ЧП вводили протизлуковий гель на основі водорозчинної натрієвої солі карбоксиметилцелюлози, яким обробляли увесь кишечник та парієнтальну очеревину, зокрема ділянку нового анастомозу. На третьому етапі (через 4 тиж після другої операції) виконували релапаротомію, оцінювали поширеність та важкість злукового процесу, наявність ускладнень. Виявлено достовірне зменшення поширеності (p = 0,003) та важкості (p << 0,001) злук у тварин основної групи, яким у ЧП вводили протизлуковий гель, порівняно з тваринами контрольної групи, у яких цей гель не застосовували. Після другого етапу експерименту в обох групах кількість тварин із гнійно-запальними ускладненнями збільшилась: з 15 до 25 % (p = 0,48) в контрольній групі та з 13,2 до 52,6 % в основній групі, при цьому зростання в основній групі було статистично достовірним (p = 0,001). Під час порівняння загальних часток тварин з ускладненнями виявлено, що в основній групі їх було достовірно більше (p = 0,043; <$E chi sup 2~=~4,08>). Кореляційний аналіз за Спірменом продемонстрував наявність достовірного позитивного зв'язку (<$E chi sup 2~=~0,265>; p = 0,044) між фактом застосування гелю та наявністю гнійно-запальних ускладнень. Висновки: використання протизлукового гелю на основі карбоксиметилцелюлози достовірно знижує поширеність та важкість злукового процесу під час резекцій тонкої кишки, хоча частота гнійно-запальних ускладнень у випадках його застосування достовірно зростає з 13,2 до 52,6 % (p = 0,001).

  Повний текст PDF - 425.668 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"