Вивчено особливості клінічного перебігу та діагностики кіст печінки та жовчних шляхів у дітей різних вікових груп, виявлено їх спільні та відмінні особливості в єдиному синдромологічному аспекті. Поглиблено уявлення про характер функціональних та анатомо-морфологічних змін в органах гепатопанкреатобіліарної системи залежно від варіанта кіст печінки та жовчних шляхів. Розроблено діагностичний алгоритм виявлення кіст печінки та жовчних шляхів з констатацією посегментної топографо-анатомічної локалізації з урахуванням розташування магістральних судин печінки. Розроблено та впроваджено нові способи ліквідації залишкової порожнини кісти паразитарного та непаразитарного генезу різної локалізації, захищені патентами України. Запроваджено оригінальну методику холецистектомії та доведено доцільність виконання антирефлюксного захисту під час хірургічної корекції кістозної трансформації загальної жовчної протоки.Мета роботи - поліпшити результати хірургічного лікування дітей з кістами печінки (КП). Проаналізовано результати діагностики та лікування 287 дітей з КП: 212 (73,87 %) - з ехінококовими КП та 75 (26,13 %) - з непаразитарними КП. Для визначення діагнозу використовували клініко-лабораторні дані, ультразвукове дослідження печінки, органів черевної порожнини та заочеревинного простору, комп'ютерну томографію печінки, оглядову рентгенографію органів грудної клітки і серологічні тести. Під час лікування кістозних уражень печінки в дітей застосовували диференційований підхід із використанням відкритих і закритих методів хірургічних втручань, зокрема і мініінвазивних, залежно від розташування і розмірів кіст. За КП, діаметр яких був менше 1 см, спостерігали в динаміці (n = 28). Хірургічний доступ під час лікування КП залежав від посегментного їх розташування і був анатомічно локалізованим, мінімально травматичним і найраціональнішим за таких вручань: верхньо-серединного, косо-поперекового у різних варіантах (за Кохером, за С. П. Федоровим, із переходом на X міжребер'я), трансторакального із діафрагмотомією або абдомінально-торакального. Розроблено і впроваджено патогенетично обгрунтований комплекс заходів, спрямованих на гарантовану санацію і деепітелізацію КП. Запропоновано ефективний метод антипаразитарної обробки ехінококових КП, який полягає у почерговому введенні 10 % спиртового розчину йоду та 96 % етилового спирту з експозицією по 7 хв на кожен: з подальшою повторною обробкою цими ж розчинами і 0,02 % розчином хлоргексидину біглюконату (кожним протягом 5 хв), з подальшим розкриттям порожнини кісти та видаленням хітинової оболонки зі сколексами. Для успішної деепітелізації непаразитарних КП достатньо було почергово обробити її розкриту порожнину тампонами з 10 % спиртовим розчином йоду, 96 % етиловим спиртом і 0,02 % розчином хлоргексидину біглюконату (кожним протягом 5 хв). Розроблено новий мініінвазивний спосіб лікування дітей із КП з ультрасонографічно-рентгенологічною асистенцією. Розроблено і впроваджено нові способи ліквідації залишкової порожнини кіст паразитарного і непаразитарного генезу різної локалізації. Запропонована тактика хірургічного лікування дітей із КП надала змогу уникнути летальності та мінімізувати післяопераційні ускладнення, досягти повної відсутності рецидивів. Висновки: під час лікування кістозних уражень печінки в дітей доцільно застосовувати диференційний підхід із використанням відкритих та закритих методів хірургічних втручань, зокрема і мініінвазивних, залежно від розташування та розмірів кіст. Показання для хірургічного лікування кіст, діаметр яких менше 1 см, - збільшення їх розмірів. Відкрита операція з приводу КП складається з таких етапів: 1 етап - пункційно - дренажна декомпресія та санування (чи деепітелізація) кісти; 2 етап - розкриття з видаленням хітинової оболонки (у дітей з ехінококозом) з подальшимим повторним сануванням (чи деепітелізацією) порожнини; 3 етап - висічення фіброзної капсули з капітонажем і пролонгованим дренуванням залишкової порожнини (за показаннями). У хворих із псевдопухлинним типом ехінококових КП слід виконувати сегментарну резекцію печінки. Мініінвазивний транскутанний пункційно-дренажний метод лікування КП з ультрасонографічно-рентгенологічною асистенцією треба застосовувати в дітей з інтрапаренхіматозно розташованими порожнинами діаметром не менше 3 см. Лапароскопічні втручання доцільні у випадках поверхнево розташованих КП на передньо-нижній поверхні органа. Диференціація патогенетичних варіантів КП надає змогу вибрати способи хірургічних доступів, методи корекції та післяопераційного ведення пацієнтів, що суттєво впливає на перебіг післяопераційного періоду та кінцевий прогноз хірургічного лікування.

  Повний текст PDF - 141.826 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"