Мета роботи - вивчити ефективність препарату іТирозурі у лікуванні гнійно-запальних захворювань шкіри, м'яких тканин та інфікованих ран, визначити його безпечність; порівняти результати застосування з результатами дії іншого місцевого антибактеріального препарату на прикладі мазі "Левомеколь". На базі хірургічного відділення № 2 КМДКЛ № 1 відібрано 30 дітей різного віку, враховуючи новонароджених, із гнійно-запальними захворюваннями шкіри, м'яких тканин, основу яких склали: катаральний омфаліт (мокнучий пупок) - 4 хворих, стрептодермія - 4, фурункульоз, абсцедуючий фурункул - 2, гідраденіт - 2, абсцес м'яких тканин - 4, інфіковані рани - 10 та пролежні - 4. Усіх пацієнтів поділено на 2 групи по 15 осіб у кожній (за рівною кількістю нозологій): під час лікування пацієнтів 1-ої групи застосовували гель "Тирозур", 2 - гіпертонічний розчин натрію хлориду, мазь "Левомеколь". У кожній групі виокремлено підгрупу (7 осіб), котру складали хворі з інфікованими ранами та пролежнями. Проводилось клініко-інструментальне, мікробіологічне, цитологічне дослідження пацієнтів цієї групи. Основні критерії оцінки ефективності дії такі: цитологічне дослідження мазків-відбитків із ран, кількість та характер ексудату, бактеріологічне дослідження виділень, динаміка ранового процесу (вияви локального запального процесу, поява грануляцій та епітелізація). Цитологічне та бактеріологічне дослідження проводили при надходженні хворих до стаціонару та на 3 добу, інші обстеження - під час лікування. Бактеріологічне дослідження ранового ексудату продемонструвало високу частоту виявлення Staphilococcus aureus (80 %), Staphilococcus epidermidis (10 %), Staphilococcus haemolyticus (6,6 %), E. coli (3,4 %). При контрольному посіві на 3 добу повторний ріст помічено лише у 2 хворих 2 групи. Для 1 груп и хворих, де застосовували гель "Тирозур", характерна різко позитивна динаміка ранового процесу. Вже на 3 - 4 добу спостерігалося очищення ран від гнійно-некротичного вмісту, зменшення запального валу навколо рани, значне зменшення ексудативного компоненту. Розвиток "соковитої" грануляційної тканини із вираженою крайовою епітелізацією (закриття первинного дефекту на 25 - 35 %) спостерігався на 9 - 10 добу, а повне загоєння ран - на 14 - 16 добу. Поява грануляцій відбулася вже на 5 - 7 добу. Водночас у контрольній 2 групі процеси загоєння відбувалися на 3 - 5 діб пізніше. Висновки: результати застосування препарату "Тирозур" при місцевому лікуванні гнійно-запальних захворювань шкіри свідчать не тільки про виражену протимікробну дію препарату, а й про значний позитивний вплив на регенеративно-репараційні процеси. Достатня осмотична активність, широкий спектр антимікробної активності, стимуляція грануляційної тканини та крайової епітелізації, запобігання вторинному інфікуванню дають змогу застосовувати препарат у I - II періодах ранового процесу.

  Повний текст PDF - 129.594 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"