Проаналізовано результати діагностики та лікування 115-ти дітей з травматичним пошкодженням селезінки. На підставі комплексного вивчення даних клінічної картини та використання інструментальних методів дослідження удосконалено методику діагностики травматичних пошкоджень селезінки у дітей. Виявлено та конкретизовано групу ознак, що характеризують ступінь тяжкості травматичного пошкодження селезінки у дітей. Поглиблено уявлення про функціональні й анатомо-морфологічні зміни у пошкодженому органі. З використанням динамічної кольорової доплерографії встановлено особливості стану кровотоку в ушкодженій травмою селезінці у близькому та віддаленому періодах залежно від віку, преморбідного стану, перенесених гнійно-запальних процесів, особливостей травми, наявних супутніх природжених і набутих вад. Обгрунтовно диференційований підхід до вибору показань і методу корекції травматичних пошкоджень селезінки залежно від ступеня її пошкодження. Розроблено та впроваджено новий спосіб консервативного ведення дітей з травматичним пошкодженням селезінки на основі медикаментозного зниження портального тиску. Запропоновано й апробовано нові способи проведення органозберігальних операцій у разі травматичного пошкодження селезінки різного ступеня тяжкості у дітей, зокрема, спленографії за глибоких розривів ушкодженого органа. Запропоновано спосіб атипової резекції селезінки, який рекомендовано застосовувати у разі її масивних пошкоджень. Доведено ефективність органозберігальних та органозамісних хірургічних втручань у разі травматичного пошкодження селезінки. Мета роботи - покращити результати лікування травматичних пошкоджень селезінки (ТПС) в дітей. У дослідження увійшло 115 дітей із ТПС, які з 1980 до 2007 року знаходилися на лікуванні у відділенні дитячої хірургії Київської міської дитячої клінічної лікарні № 2 та у відділенні дитячої хірургії Київської міської дитячої клінічної лікарні № 1. Серед досліджених пацієнтів було 77 хлопчиків і 38 дівчаток. У віці до 3 років надійшло 3 (2,6 %) дитини, від 4 до 6 років - 18 (15,65 %), від 7 до 10 років - 43 (37,38 %) і від 11 до 15 років - 51 (44,35 %) пацієнт. У задовільному стані в клініку доставлено 14 (12,17 %) дітей, у стані середньої тяжкості - 67 (58,26 %), у тяжкому стані - 25 (21,74 %) і в украй тяжкому - 9 (7,83 %) дітей. Причини ТПС в дітей: транспортні аварії - 62 (53,91 %) випадки, падіння з висоти - 25 (21,74 %), побутові травми (удари та забиття) - 14 (12,17 %), спортивні ігри - 12 (10,44 %), колоті та різані рани - 2 (1,74 %). У 78 пацієнтів ушкодження селезінки відбувалося на тлі супутніх травм: черепно-мозкової, торакальної, краніоспінальної або скелетної. У решти дітей (n = 37) пошкодження селезінки мало ізольований характер. Забиття і субкапсулярну гематому селезінки діагностовано у 58 дітей, розрив селезінки без ушкодження воріт - у 55 пацієнтів, відрив селезінки від судинної ніжки - у 2 дітей. Відрив селезінки від судинної ніжки траплявся лише у разі тяжкої супутньої травми. Висновки: частота ТПС у дітей складає 48 % серед усіх абдомінальних травм. Основні клінічні вияви ТПС у дітей такі: біль у лівому підребер'ї та вздовж лівого латерального каналу черевної порожнини з іррадіацією в ліве надпліччя, плече та лопатку - 84,35 % випадків; вимушене положення - 54,78 %; помірна пасивна ригідність м'язів лівої половини передньої черевної стінки - 66,09 %, за довготривалого (до 6 - 12 год) задовільного стану пацієнта з поведінкою, яка не завжди збігається зі ступенем тяжкості одержаної травми, - 85,22 %. Органозберігальний принцип і раціональна програма комплексного лікування дітей з ТПС забезпечують зниження посттравматичних ускладнень і покращують якість життя пацієнтів у віддаленому періоді. Високу ефективність цієї програми підтверджено позитивними результатами у 97,39 % пролікованих дітей.

  Повний текст PDF - 130.092 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"