Наукова періодика України Хірургія України


Фелештинський Я. П. 
Оптимізація трансабдомінальної преперитонеальної алопластики при рецидивних пахвинних грижах після операції Ліхтенштейна / Я. П. Фелештинський, А. А. Штаєр, М. О. Йосипенко // Хірургія України. - 2019. - № 2. - С. 30-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2019_2_7
Мета роботи - підвищити ефективність хірургічного лікування рецидивних пахвинних гриж після операції Ліхтенштейна шляхом оптимізацїї трансабдомінальної преперитонеальної алопластики. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування з використанням трансабдомінальної преперитонеальної алопластики у клініці кафедри хірургії і проктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика у 2012 - 2018 рр. 65 пацієнтів з рецидивними пахвинними грижами після операції Ліхтенштейна. Вік пацієнтів становив від 19 до 74 років (середній вік - (51,6) року). Всі пацієнти були чоловіками. Супутню патологію виявлено у 27 (41,5 %) пацієнтів. Рецидиви після операції Ліхтенштейна виникли через 3 міс у 18 (27,7 %) осіб, через 6 міс - у 38 (58,4 %), через 12 міс - у 9 (13,9 %). Відповідно до класифікації G. Campanelli (2006) пацієнти були розподілені на три групи: перша (R1) - 18 (27,7 %) пацієнтів, друга (R2) - 33 (50,7 %), третя (R3) - 14 (21,5 %). Залежно від методики трансабдомінальної преперитонеальної алопластики пацієнтів розділили на дві групи. В першій (n = 32) виконували класичну методику трансабдомінальної преперитонеальної алопластики, у другій (n = 33) - удосконалену нами. Спосіб відрізнявся від класичного додатковою мобілізацією верхнього клаптя очеревини вверх на 3 - 4 см. У черевну порожнину вводили сітку, ширшу на 3 - 4 см (<$E 12~times~15> см). Сітку фіксували за стандартною методикою з додатковою клейовою фіксацією по нижньому краю. В групі I у ранній післяопераційний період у 3 (9,3 %) пацієнтів виникли сероми на боці операції, у 4 (12,1 %) - підшкірні гематоми. У віддалений післяопераційний період у 2 (6,2 %) пацієнтів мав місце хронічний пахвинний біль. Повторний рецидив діагностовано у 3 (9,3 %) осіб. У групі II сероми виникли у 4 (12,1 %) випадках, підшкірні гематоми - у 4 (12,1 %). У віддалений періоду 1 (3,1 %) пацієнта відзначено хронічний пахвинний біль. Повторних рецидивів не було. Висновки: використання вдосконаленої трансабдомінальної преперитонеальної алопластики при лікуванні рецидивних пахвинних гриж після операції Ліхтенштейна за рахунок ширшого перекриття пахвинної ділянки сітчастим імплантатом має переваги над класичною трансабдомінальною преперитонеальною алопластикою, а саме значно знижує ймовірність повторних рецидивів пахвинної грижі (9,3 % - у групі I та відсутність рецидивів у групі II).
  Повний текст PDF - 1.401 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Фелештинський Я.
  • Штаєр А.
  • Йосипенко М.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Фелештинський Я. П. Оптимізація трансабдомінальної преперитонеальної алопластики при рецидивних пахвинних грижах після операції Ліхтенштейна / Я. П. Фелештинський, А. А. Штаєр, М. О. Йосипенко // Хірургія України. - 2019. - № 2. - С. 30-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2019_2_7.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Фелештинський Ярослав Петрович (медичні науки)
  • Йосипенко Михайло Олексійович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського