Опіковий шок характеризується значними порушеннями центральної гемодинаміки, наявністю мікроциркуляторних розладів унаслідок первинної гіповолемії, стрес-реакції, масового вивільнення медіаторів запальної реакції, розвитку всіх типів гіпоксії, різких порушень кислотно-основного стану, згортально-протизгортальної системи гемостазу, диспротеїнемічних порушень, порушень електролітного балансу тощо, що швидко призводить до розвитку органної дисфункції та поліорганної недостатності. У зв'язку з цим важливе значення в лікуванні опікових хворих має інфузійна терапія, спрямована на поліпшення реологічних властивостей крові, мікроциркуляції тканин, корекцію ацидозу. Значні порушення гомеостазу у разі опікового шоку зумовлюють актуальність проблеми вибору інфузійних розчинів для корекції гемодинамічних порушень. Надано характеристику засобів, які використовують для корекції гемодинамічних порушень за опікового шоку. Відновлення дефіциту об'єму для підтримки тканинної перфузії та корекції метаболічного ацидозу можна досягти за допомогою розчинів кристалоїдів та колоїдів. Із плазмозамінників використовують низькомолекулярні гідроксіетилкрохмалі, які замінили декстрани та нативні білки (альбумін, плазма). Однак кристалоїди спричиняють набряки. Декстрани нині не застосовують. Трансфузія альбуміну показана лише за гіпопротеїнемїї, а плазми - у разі дефіциту факторів згортання. Показано роль реосорбілакту в корекції гіповолемії та метаболічного ацидозу в хворих з опіковою хворобою. Наявність у клінічній практиці вітчизняних полііонних багатофункціональних розчинів (реосорбілакт тощо) сприяла розробці нових методик інфузійної терапії.

  Повний текст PDF - 1.575 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"