Мета роботи - порівняти результати лікування ретикулярного варикозу та телеангіектазій за допомогою сютеротерапії, мікротермокоагуляції і склерозування з використанням ціанакрилатного клею. Проведено проспективне рандомізоване контрольоване дослідження, в яке залучили 78 пацієнтів з ретикулярним варикозом і телеангіектазіями переважно жіночої статі (72 особи) віком від 18 до 55 років. Пацієнтів було розподілено за допомогою таблиці випадкових чисел на три групи по 26 осіб залежно від методу лікування: склеротерапія, мікротермокоагуляпія або склерозування за допомогою ціанакрилатного клею. Результати лікування оцінювали одразу після процедури, через 1 та 6 міс. Середня довжина судинної сітки телеангіектазій безпосередньо після процедури найбільше зменшилась у разі застосуванні мікротермокоагуляції (на 92,1 %), менше - після склерозації (на 73,4 %) і введення адгезиву (на 70,7 %). Результати, одержані за використання першої методики, статистично значущо (p << 0,01) відрізнялися від показників в інших групах. У групі пацієнтів, котрі перенесли склеротерапію, загальна кількість рецидивів за період спостереження становила 8 (30,7 %), після мікротермокоагуляції - 7 (26,9 %), а у разі застосування ціанакрилатного клею - 8 (30,7 %). Різниця між групами була статистично незначущою (p = 0,941). За використання склеротерапїї відзначено 15 (57,7 %) негативних місцевих виявів, у разі застосування мікротермокоагуляції - 11 (42,3 %), за введення адгезиву - 14 (53,8 %). Різниця між групами була статистично незначущою (p = 0,518). З негативних виявів в усіх групах переважав больовий синдром. Інтенсивність больового синдрому була невеликою - від 0 до 2. Найменше на неприємні відчуття скаржилися пацієнти, яким провели склеротерапію, найбільше - особи, котрим застосували мікротермокоагуляцію. Різниця між групами була статистично незначущою (p = 0,664). За даними опитувальника якості життя у разі хронічного венозного захворювання (CIVIQ-20), у всіх групах виявлено статистично значущу різницю між показниками до лікування та через 1 міс після нього (p << 0,001 для всіх груп). Висновки: досліджені методи лікування ретикулярного варикозу і телеангіектазій є безпечними для пацієнтів. Частота негативних виявів і незначних місцевих ускладнень суттєво не відрізнялася в трьох групах (p = 0,518). Мікротермокоагуляція більш ефективно у порівнянні з ін'єкційними методами усувала телеангіектазії. Середня довжина їх судинної сітки зменшилася за її застосування на 92,1 % (p << 0,01). Досягти облітерації ретикулярних вен легше за допомогою склеротерапії та введення ціанакрилатного клею, ніж використовуючи мікротермокоагуляцію неізольованим електродом. Кількість рецидивів через 6 міс є невеликою. Найменшою вона була після мікротермокоагуляції (26,9 %), проте різниця була статистично незначущою. Використання опитувальника якості життя за хронічного венозного захворювання виявило суттєве поліпшення самооцінки пацієнтів вже через 1 міс після всіх методів лікування (p << 0,001 для всіх груп).

  Повний текст PDF - 1.593 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"