Мета роботи - оцінити можливість клінічного застосування операції з видалення великого дуоденального сосочка (ВДС) за допомогою ендоскопічних методик за різних захворювань. У 2014 - 2017 рр. було проліковано 32 особи з приводу доброякісних стенозів і доброякісних пухлин ВДС, з них 10 (31,25 %) жінок і 22 (68,75 %) чоловіка віком від 36 до 64 років, середній вік - 52 роки. Залежно від характеру ураження ВДС та виду ендоскопічного лікування хворих було розподілено на 2 групи: перша - 21 (65,6 %) пацієнт з доброякісним стенозом ВДС, друга - 11 (34,3 %) хворих з доброякісними утвореннями ВДС. Петельну електроексцизію виконано 9 пацієнтам, петельну електроексцизію у поєднанні з ендоскопічною папілосфінктеротомією - 13, ендоскопічну папілектомію у поєднанні з аргоноплазмовою деструкцією - 6, ендоскопічну папілектомію у поєднанні з електричною деструкцією - 5, ендопротезування загальної жовчної протоки - 9, ендопротезування панкреатичної протоки - 4, ендопротезування обох проток - 19. Ускладнення виникли у 9 (28,1 %) хворих. У віддалений період усі пацієнти живі, функціональних порушень органів не виявлено. Висновки: ендоскопічне дослідження надає змогу визначити візуальні ознаки ураження ВДС (зміну тканин сосочка). Діагностична ефективність ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії становила 81,5 %. Клінічний досвід показав, що ендоскопічна папілосфінктеротомія надає змогу значно зменшити кількість повторних хірургічних операцій на жовчних шляхах, післяопераційних ускладнень і летальність у хворих з патологією органів гепатопанкреатодуоденальної зони.

  Повний текст PDF - 575.735 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"