Мета роботи - оцінити ефективність удосконаленої періопераційної антитромботичної терапії у хворих, яким виконано лапароскопічну холецистектомію з приводу гострого калькульозного холециститу (ГКХ) на тлі супутньої ішемічної хвороби серця (ІХС). У дослідженні взяли участь 168 хворих з ГКХ та ІХС, які одержували до госпіталізації в хірургічне відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Київ антикоагулянту (АКТ) або антиагрегантну терапію (ААТ). У групу порівняння було залучено 95 хворих, яким проводили загальноприйняту періопераційну антитромботичну терапію, в основну групу - 73 хворих, в яких застосовували бриджинг-терапію за розробленими алгоритмами. Групи були репрезентативні за функціональним класом серцевої недостатності, класом стенокардії, тяжкістю та гістологічною формою ГКХ, частотою варіантів АКТ та ААТ. Цільовими точками дослідження були частота досягнення терапевтичного значення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ) або часу кровотечі (ЧК) за Лі - Уайтом у доопераційний та ранній післяопераційний період і частота геморагічних ускладнень. Безпосередньо перед операцією у хворих основної групи середні значення МНВ були більшими за такі в групі порівняння: 2,93 +- 0,18 проти 1,96 +- 0,18. Цільові значення МНВ >> 2 в основній групі були у 18 (90 %) з 20 хворих, котрі до госпіталізації одержували варфарин, у групі порівняння - в 11 (52,4 %) із 21 (p = 0,008). Цільові значення ЧК >> 12 хв в основній групі були у 48 (90,6 %) із 53 хворих, котрі до госпіталізації одержували ААТ, у групі порівняння - у 46 (62,2 %) із 74 (p = 0,001). Статистично значущу різницю між групами щодо частки хворих з терапевтичними значеннями МНВ та ЧК установили у перші 4 та 4 доби післяопераційного періоду відповідно. Підвищену кровоточивість тканин (ложа жовчного міхура), за якої досягнення стабільного гемостазу потребувало понад 10 хв, спостерігали у 19 (26,0 %) хворих основної групи та у 20 (21,1 %) групи порівняння (p = 0,449). Необхідність у тампонаді ложа жовчного міхура виникла відповідно у 13 (17,8 %) та 11 (11,6 %) пацієнтів (p = 0,253). Зниження рівня гемоглобіну нижче 100 г/л, але не нижче 86 г/л, відзначено у 4 та 6 хворих (усі p >> 0,05). Висновки: удосконалений алгоритм бриджин-терапії у хворих з ГКХ і супутньою ІХС надає змогу статистично значущо збільшити частку хворих із цільовими значеннями показників коагулянтного гемостазу в періопераційний період (у порівняні із конвенційним підходом) без значущих геморагічних ускладнень, у хворих, які до операції приймали антикоагулянті та антиагрегантні препарати.

  Повний текст PDF - 1.779 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"