Мета роботи - вивчити роль капсульної ендоскопії у визначенні лікувальної тактики за тонкокишкових кровотеч. Проаналізовано результати діагностики та лікування в хірургічному та проктологічному стаціонарах КЗ КОР "Київська обласна клінічна лікарня" 167 пацієнтів з тонкокишковими кровотечами. Пацієнтів було розподілено на дві групи: основну - 98 (62 (65,2 %) чоловіки та 36 (34,8 %) жінок, середній вік - (45,3 +- 1,3) року) хворих, пролікованих у період з травня 2013 р. до грудня 2015 р., яким проводили діагностику та лікування за розробленим авторами діагностично-лікувальним алгоритмом, та групу порівняння - 69 (34 (49,2 %) чоловіки та 35 (50,8 %) жінок, середній вік - (46,7 +- 1,3) року) хворих, пролікованих у період з квітня 2000 р. до грудня 2013 р., яким проводили діагностику та лікування за традиційною схемою (езофагогастродуоденоскопія, відеоколоноскопія, контрастна рентгенографія тонкої кишки, гемостатична й інфузійна терапія). Залежно від клінічної картини кожну групу розподіляли на три підгрупи. В основній групі до I підгрупи було залучено 22 (22,45 %) пацієнти з клінічними ознаками кровотечі, яка триває (мелена, кривава блювота), до II підгрупи - 29 (29,59 %) із зупиненою кровотечею, до III підгрупи - 47 (47,96 %) з рецидивною кровотечею та хронічною анемією невстановленого генезу (заданими попередніх інструментальних обстежень), у групі порівняння - відповідно 34 (49,28 %), 19 (27,54 %) та 16 (23,19 %) пацієнтів. В основній групі за допомогою капсульної ендоскопії джерело кровотечі виявлено у 91 (89,4 %) пацієнта, тоді як у групі порівняння за допомогою традиційного алгоритму на доопераційному етапі - лише у 10 (14,5 %). В основній групі виконано 14 (14,3 %) оперативних втручань (9 (9,18 %) планових - 5 (5,1 %) в ургентному порядку), у групі порівняння - 53 (76,8 %) (13 (24,53 %) планових та 40 (75,47 %) в ургентному порядку). Висновки: відеокапсульна ендоскопія надала змогу виявити джерело кровотечі в усіх пацієнтів з клінічними ознаками кровотечі, яка триває, у 93,1 % - без наявних клінічних ознак кровотечі, яка триває, та у 89,4 % - з рецидивною кровотечею та хронічною анемією невстановленого генезу. Застосування капсульної ендоскопії надало змогу знизити рівень оперативних втручань відповідно на 62,69; 45,92 та 25,0 %, ургентних оперативних втручань - на 70,37; 59,89 і 51,9 %.

  Повний текст PDF - 1.33 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"