Мета роботи - поліпшити результати хірургічного лікування постраждалих з інфікованими вогнепальними ранами м'яких тканин (МК) шляхом впровадження комплексного багатофакторного хірургічного лікування. Проведено порівняльний аналіз результатів лікування 80 осіб, поранених під час бойового конфлікту на сході України в період з 2014 до 2017 р. Усі постраждалі отримали кульові або осколкові поранення МК різної локалізації, легкого та середнього ступеня, ускладнені запальним процесом, без розвитку синдрому взаємного обтяження. Всі пацієнти були чоловічої статі. Вік поранених - від 19 до 58 років (середній вік - (34,3 +- 1,1) року). Залежно від методики лікування пацієнтів було розподілено на дві групи: основну - 49 поранених, яким, окрім традиційного хірургічного лікування, проводили комплексну багатофакторну (мультимодальну) терапію, що передбачала використання імпульсного негативного тиску, гіпербаричної оксигенації, низькочастотної (25 кГц) кавітації ранових поверхонь, місцевого застосування буферних антисептичних розчинів; контрольну - 31 поранений, лікування яких проводили за традиційною схемою (щоденні перев'язки з антисептиками і мазевими композиціями, етапна хірургічна обробка ран). Бактеріологічне дослідження виділень з рани здійснювали за методом прямих посівів на щільні поживні середовища, матеріал фарбували за Грамом, визначали збудника та ступінь обсіменіння. За інфікованих вогнепальних поранень МК різної локалізації в усіх випадках вдалося верифікувати збудників інфекції, які належали до умовно-патогенної мікрофлори: Pseudomonas aeruginosa (22,5 %), Proteus mirabilis (21,3 %), Staphylococcus aureus (23,8 %), Streptococcus pyogenes (18,8 %) та Escherichia coli (13,8 %). Бактеріальний пейзаж інфікованих вогнепальних ран статистично значущо не відрізнявся в групах. На 5-ту - 7-му добу після надходження до стаціонару в пацієнтів основної групи було статистично значущо більше стерильних посівів (26,5 %) у порівнянні із контрольною групою (6,5 %; p << 0,05). Використання комплексного хірургічного лікування гнійних ускладнень вогнепальних ран МК надало змогу пришвидшити елімінацію мікрофлори у вогнищі інфекції та зменшити загальну кількість бактерій у рані на 8-му добу в 15 разів (p << 0,01), на 10-ту добу - в 22 рази (p << 0,001), на 15-ту добу - до повної елімінації патогенної мікрофлори (p << 0,001) у порівнянні з контрольною групою. Висновки: застосування комплексного багатофакторного хірургічного лікування інфікованої вогнепальної рани (імпульсний негативний тиск, кавітація рани низькочастотним ультразвуком, гіпербарична оксигенація та місцеві буферні розчини) надає змогу статистично значущо пришвидшити санацію рани (46,9 % стерильних посівів на 10-ту добу проти 16,1 % за традиційного хірургічного лікування) та суттєво зменшити концентрацію в рані патогенної мікрофлори (в 22 рази на 10-ту добу лікування).

  Повний текст PDF - 1.558 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"