Мета роботи - вивчити вплив розтягування на реконструкцію судинного русла у тканинах для одержання об'єднаних клаптів на основі перфорантних судин та визначити їх виживаність в експерименті. Проведено експериментальні дослідження на 35 щурах, яким виконано моделювання шкірних клаптів, які живилися шкірними перфорантами грудоспинної та верхньої сідничної артерій. В основній групі (n = 20) формували розтягнуті об'єднані клапті із судинними мережами задніх і середніх м'язових перфорантів VII - X міжреберних, I - II поперекових та бічної артерії грудної клітки. До групи порівняння було залучено 15 щурів, у яких формували клапті з різними джерелами живлення на одному боці тулуба. Проведено порівняльний аналіз виживання клаптів за різних способів їх формування, зокрема з використанням розтягування тканин. Показано можливість реконструкції судинного русла, котра надає змогу сформувати великі розтягнуті клапті, які об'єднують до 5 перфорасомних ділянок шкіри, з живленням від однієї ключової судини. Не існує універсального способу поліпшення виживаності шкірних клаптів. Застосування розтягування тканин із залученням судинних джерел сусідніх 5 перфорантів надає змогу одержати більшу кількість пластичного матеріалу з кращими можливостями виживаності. Висновки: розтягування тканин сприяє залученню у клапоть додаткових судинних мереж, перебудові судинного русла, надає змогу збільшити площу клаптів у 1,9 разу, підвищує їх виживаність у 2,4 разу та зменшує площу некрозів у 2,8 разу.

  Повний текст PDF - 1.752 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"