Мета роботи - оцінити параметри кровоплину в пацієнтів з тромбозами системи нижньої порожнистої вени залежно від способу лікування. Проаналізовано результати обстеження та лікування у 2006 - 2016 рр. 665 пацієнтів (чоловіків - 279 (42,0 %), жінок - 386 (58,0 %)) з різними формами гострого тромбозу в системі нижньої порожнистої вени. Вік хворих - від 17 до 83 років, середній - (46,0 +- 2,3) року. Більшість пацієнтів (93,0 %) були працездатного віку. Залежно від лікування хворих було розподілено на групи: IА (n = 380) - повна або парціальна тромбектомія з/без хірургічної профілактики тромбоемболії легеневої артерії, IБ (n = 50) - комбіноване лікування (поєднання регіонарної тромболітичної терапії з імплантацією кава-фільтра (n = 31) або хірургічної тромбектомії з інтраопераційною регіонарною тромболітичною терапією (n = 19)) з хірургічною профілактикою тромбоемболії легеневої артерії, 11 (n = 235) - консервативна терапія. Для обстеження застосували лабораторні та інструментальні (ультразвукові дослідження, рентгеноконтрастна флебографія, мультиспіральна комп'ютерна томографія з внутрішньовенним контрастуванням, радіоізотопна флебосцинтиграфія та ехокардіографія) методи дослідження. Усім пацієнтам призначали антикоагулянту, інфузійно-спазмолітичну та компресійну терапію незалежно від потреби в хірургічному лікуванні. Дезобструкція великих венозних колекторів у пацієнтів групи IА у разі парціальної тромбектомії сприяла значному збільшенню об'ємного кровоплину, а за радикальної - його відновленню до норми. Середній час транспорту по глибоких венах гомілки та стегнах зменшився з 53 - 68 до 7 - 12 і 11 - 18 с у разі радикальної та парціальної тромбектомії відповідно, лінійна швидкість кровоплину зросла з 1 - 3 до 9 - 18 і 4 - 9 см/с, індекс навантаження - з 1,0 - 2,0 до 2,8 - 3,4 та 2,2 - 2,8. У II групі середній час транспорту після лікування становив 22 - 32 с, лінійна швидкість кровоплину - 2 - 6 см/с, індекс навантаження - 1,0 - 1,5, групі IБ - відповідно 9 - 14 с, 7 - 11 см/с, 2,3 - 3,0. У разі формування артеріовенозної фістули діаметром до 4 мм ознак перевантаження правих відділів серця та симптомів "обкрадання" периферичного артеріального русла не виявляли. Виконання апаратної каваплікації після тромбектомії з нижньої порожнистої вени не погіршує венозне повернення до серця. Висновки: хірургічне відновлення прохідності венозних магістралей після парціальної тромбектомії та комбінованого лікування поліпшує венозний кровоплин, а за радикальної тромбектомії - відновлює його до норми. У разі консервативного лікування венозний кровоплин не наближається до норми внаслідок формування виражених ознак хронічної венозної недостатності.

  Повний текст PDF - 1.35 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"