Мета роботи - оцінити ефективність сучасних методів лікування вогнепальних переломів кісток кінцівок. Проаналізовано результати лікування 237 пацієнтів з вогнепальними переломами довгих кісток, які перебували на лікуванні у травматологічних відділеннях НВМКЦ "Головний військовий клінічний госпіталь" у період з 01.03.2014 р. до 01.03.2016 р. Описано тактики хірургічної допомоги за вогнепальних переломів за допомогою VАС-терапії та ультразвукового дебридменту ран (UAW). Пацієнтів було розподілено на 2 групи: основну (n = 119) та порівняння (n = 118); пацієнтам основної групи застосовували хірургічні обробки за стандартним протоколом завжди разом з терапією негативним тиском (VAC-терапію) або ультразвуковим дебрідментом (як єдиним методом, так і в комбінації з терапією негативним тиском), пацієнтам групи порівняння застосовували хірургічні обробки за стандартним протоколом та в ряді випадків з терапією негативним тиском. Вік хворих і від 21 до 43 років. Усі пацієнти і чоловіки. Через 1 - 1,5 року після лікування у пацієнтів обох груп відзначено такі ускладнення, як хронічний остеомієліт, псевдоартроз, контрактури великих суглобів. У пацієнтів основної групи відзначено зменшення частки таких ускладнень, як псевдоартроз (на 2,6 %), хронічний остеомієліт (на 4,2 %), контрактури (на 12,0 %), у порівнянні з пацієнтами групи порівняння. Висновки: обгрунтована і своєчасна заміна методу фіксації вогнепальних переломів довгих кісток кінцівок надає змогу реалізувати індивідуальну програму медичної реабілітації, яка забезпечить оптимальний функціональний результат. Лікування вогнепальних переломів довгих кісток слід проводити з диференційованим підходом до вибору хірургічної тактики залежно від характеру і місця пошкодження.

  Повний текст PDF - 1.294 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"