Мета роботи - визначити найбільший діаметр сафенофеморального співустя (СФС) для результативної абляції великої підшкірної вени (ВПВ) із застосуванням діодного лазера з довжиною хвилі 1470 нм і торцевого світловода. У проспективне дослідження було залучено 112 хворих (81 (72,3 %) жінка та 31 (27,7 %) чоловік віком від 20 до 67 років, середній вік - (39,03 +- 0,45) року) з варикозною хворобою нижніх кінцівок та класом хронічного захворювання вен II - VI за CEAP. Остіальний рефлюкс у 71 (63,4 %) хворого поширився до нижньої третини стегна, у 24 (21,4 %) - до верхньої третини гомілки, у 14 (15,1 %) - був тотальним. Діаметр СФС - від 5 до 21 мм, у середньому - (11,5 +- 0,3) мм. Тяжкість хронічного захворювання вен за класифікацією у середньому оцінено (10,72 +- 0,57) бала. Довжина сегмента ВПВ, обробленого із допомогою ендовенозної лазерної коагуляції (ЕВЛК), становила від 7 до 96 см, медіана - 38 см. Термін спостереження за хворими - 1 рік. Реканалізація ВПВ виникла у 14 (12,5 %) хворих: у 3 випадках - на відстані до 5 см від СФС, в 11 - на відстані від 7 до 21 см (у середньому (13,6 +- 1,3) см). Ризик реканалізації ВПВ після ЕВЛК у хворих з діаметром СФС понад 16 мм у 12,2 разу перевищував такий у хворих з діаметром СФС <$Esymbol Г~16> мм (відносний ризик - 12,2; 95 % довірчий інтервал - 5,2 +- 28,9). Тяжкість хронічного захворювання вен у хворих з діаметром СФС <$Esymbol Г~16> мм зменшилася у 6,35 разу, а з діаметром понад 16 мм - у 1,39 разу. Висновки: за даними логістичного регресійного аналізу, граничний (найбільший) діаметр СФС для результативної абляції ВПВ із застосуванням діодного лазера з довжиною хвилі 1470 нм і торцевого світловода становить 16 мм. Річна кумулятивна частота реканалізації ВПВ після ЕВЛК у хворих із діаметром СФС <$Esymbol Г~16> см дорівнювала 5,9 % (з протяжністю рецидивного рефлюксу до 5 см), із діаметром понад 16 мм - 72,7 % (з протяжністю рецидивного рефлюксу понад 5 см), а сумарний показник шкали зменшився в 6,35 та 1,39 разу відповідно.Мета дослідження - визначити граничний (найбільший) діаметр сафенофеморального співустя (СФС) для результативної ендоваскулярної лазерної коагуляції (ЕВЛК) великої підшкірної вени (ВПВ) з застосуванням діодного лазера з довжиною хвилі 1470 нм і радіального світловода. У проспективне дослідження включені 97 пацієнтів з варикозною хворобою нижніх кінцівок (ВХНК), 66 (68 %) жінок та 31 (32 %) чоловік, віком від 21 до 71 року, у середньому (41,07 +- 1,17) року; хронічне захворювання вен (ХЗВ) II - VI класу (за СЕАР). Остіальний рефлюкс у 58 (59,8 %) хворих поширювався до нижньої третини стегна, у 24 (24,7 %) - до верхньої третини гомілки, у 15 (15,5 %) - тотальний. Діаметр СФС від 5 до 30 мм, у середньому (15,3 +- 0,6) мм. Тяжкість ХЗВ за класифікацією VSS (11,68 +- 0,66) бала. Довжина сегмента ВПВ, на якому здійснено ЕВЛК, від 7 до 94 см, медіана - 37 см. Тривалість спостереження 1 рік. Реканалізація ВПВ виникла у 10 (10,3 %) хворих, з них у 4 - на відстані до 5 см від СФС, у 6 - від 12 до 25 см. Прогнозовану ймовірність реканалізації ВПВ відзначають за діаметра СФС більше 23 мм (логістична регресія). Ризик реканалізації ВПВ після ЕВЛК у хворих за діаметра СФС понад 23 мм у 34,8 разу більше, ніж у хворих за діаметра СФС 23 мм і менше (ВР = 34,8; 95 % ДІ 58,5 - 141,7). Тяжкість ХЗВ за діаметра СФС 23 мм і менше зменшилася у 8,27 разу, більше 23 мм - в 1,18 разу. Висновок: за даними логістичного регресійного аналізу, граничний (найбільший) діаметр СФС для результативної абляції ВПВ з застосуванням діодного лазера і радіального світловода становить 23 мм. Річна кумулятивна частота реканалізації ВПВ після ЕВЛК у хворих за діаметра СФС 23 см і менше становила 2,3 % (протяжність рецидивного рефлюксу до 5 см), понад 23 мм - 80 %, сумарний показник за шкалою VSS через 1 рік після операції зменшувався відповідно у 8,27 та 1,18 разу.

  Повний текст PDF - 1.597 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"