Мета роботи - оцінити можливості застосування концепції швидкого відновлення хворого у разі хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж. У період із серпня 2011 до січня 2015 р. у клініці кафедри загальної хірургії № 2 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця планове хірургічне лікування пройшли 132 хворих з післяопераційними вентральними грижами, з них у 28-ми операції виконали лапароскопічно, у 104-х - за "відкритою" методикою. Мультимодальна програма ведення хворих передбачала спільні для обох груп елементи, спрямовані на швидке відновлення у післяопераційний період. Середня тривалість "відкритої" герніопластики становила (143 +- 49) хв. лапароскопічної - (119 +- 31) хв. Лапароскопічна методика герніопластики не передбачала дренування ран та черевної порожнини. За застосування лапаротомного доступу післяопераційну рану в 72-х (69,2 %) випадках дренували за Редоном. Через 5 - 6 год після з лерації за методикою sublay 66 (63,5 %) пацієнтів змогли зайняти вертикальне положення й активізувати руховий режим у межах палати, решта - впродовж першої доби. Післяопераційний ліжко-день у групі пацієнтів після "викритої" герніопластики становив у середньому (7,98 +- 1,36) доби, після лапароскопічної операції - (2,63 +- 1,28). Висновки: концепція оптимального (швидкого) відновлення хворих (fast track) є комплексною програмою ведення пацієнта в до-, інтра- та післяопераційний період, яка передбачає багатокомпонентне знеболювання з мінімально можливим застосуванням опіатних анальгетиків, ранню активізацію хворих у межах палати та відділення, а також максимально ранній початок перорального харчування. Застосування малоінвазивних лапароскопічних технологій під час лікування післяопераційних вентральних гриж надає змогу впровадити концепцію швидкого відновлення у хірургічну практику, скоротити тривалість перебування пацієнта в стаціонарі, зменшити частоту післяопераційних ускладнень, прискорити соціальну і трудову реабілітацію.