Мета роботи - оцінити результати комплексного лікування гострого некротичного панкреатиту (ГНП) середньої тяжкості та тяжкого у ранній фазі захворювання, встановити зв'язок між розвитком ускладнень ГНП у ранній фазі та цільовими біохімічними показниками, на які впливає апаратний мембранний плазмаферез. У дослідження було залучено 48 хворих (29 (60,4 %) чоловіків і 19 (39,6 %) жінок) на гострий панкреатит середньої тяжкості та тяжкий за класифікацією Атланта (2012), які проходити лікування на базах кафедри хірургії N 4 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (Олександрівська клінічна лікарня м. Київ та Київська міська клінічна лікарня № 9) у період з 2007 до 2009 рр. включно. ПФ проводили за загальноприйнятою методикою. На 7 - 8-му добу ГНП оцінювали частоту ферментативного перитоніту, шлунково-кишкових кровотеч, ексудативного плевриту, цитратних реакцій, гострого скупчення рідини у сальниковій сумці, парапанкреатичній клітковині, заочеревинному просторі. Визначали наявність зв'язку між цими ускладненнями та віком, статтю, оцінкою за шкалою Ренсона, вмістом загального білка та загального кальцію у сироватці крові, активованим частковим тромбопластиновим часом (АЧТЧ). У всіх хворих установлено поступове зниження лейкоцитарного індексу інтоксикації протягом періоду дослідження в середньому з <$E4,99~symbol С~0,12> до <$E3,31~symbol С~0,13>. Кожен сеанс ПФ асоціювався із середнім приростом АЧТЧ на (<$E47,7~symbol С~2,1) %, зниженням рівня загального білка в середньому на (<$E4,35~symbol С~0,02>) г/л та загального кальцію на (<$E10,45~symbol С~0,38>) %. У кінці ранньої фази відзначено наявність таких ускладнень, як ферментативний перитоніт (у 25-ти (52,1 %) хворих), ексудативний плеврит (у 30-ти (62,5 %)), динамічна кишкова непрохідність (у 27-ми (56,3 %)) та гостре нагромадження рідини (у всіх хворих) переважно у сальниковій сумці (у 26-ти (54,2 %)), позаочеревинно (у 26-ти (54,2 %)) або у кількох ділянках (у 25-ти (52,1 %)). Летальність у ранню фазу становила 12,5 %. Ускладнення корелювали з рівнем загального білка та загального кальцію у сироватці крові, АЧТЧ. Висновки: установлено, що деякі ускладнення корелювали з показниками, на які впливає плазмаферез: кількість ділянок гострого нагромадження рідини - з рівнем загального білка (г=і0,31) та загального кальцію (r = -0,29) у сироватці крові; виникнення кровотечі - зі зменшенням величини АЧТЧ (r = -0,32); наявність ексудативного плевриту - з рівнем загального білка у сироватці крові (r = -0,30); цитратні реакції - з рівнем загального кальцію у плазмі (r = -0,42).Мета роботи - оцінити результати комплексного лікування гострого некротичного панкреатиту (ГНП) середньої тяжкості та тяжкого в ранній фазі захворювання із застосуванням розробленої методики апаратного мембранного плазмаферезу. У дослідження було залучено 117 (74 (63,2 %) чоловіків і 43 (36,8 %) жінки), хворих на ГП середньої тяжкості та тяжкий згідно з класифікацією Атланта (2012), які проходили лікування на базах кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (Олександрівська клінічна лікарня м. Київ та Київська міська клінічна лікарня № 9) у період 2009 - 2012 рр. включно. Плазмаферез проводили за розробленою методикою. В ранній фазі ГНП (на 7 - 8-му добу) оцінювали частоту ферментативного перитоніту, шлунково-кишкових кровотеч, ексудативного плевриту, цитратних реакцій, скупчень рідини у сальниковій сумці, парапанкреатичній клітковині та заочеревинному просторі. У кінці ранньої фази ГНП у пацієнтів частіше відзначали такі ускладнення: ферментативний перитоніт - у 53-х (45,3 %), ексудативний плеврит - у 63 (53,8 %), динамічну кишкову непрохідність - у 56 (47,9 %), гострі нагромадження рідини - в усіх хворих. Гострі нагромадження рідини переважно локалізувалися у сальниковій сумці (у 55-ти (47 %) хворих) та позаочеревинно (у 54-х (46,2 %)), у 37-ми (31,6 %) хворих вони виникали в декількох ділянках. Померли в ранню фазу 8 (6,8 %) хворих. Висновки: у хворих з ГНП середньої тяжкості та тяжким, які одерижували комплексну терапію із застосуванням плазмаферезу за розробленою методикою, найчастішими ускладненнями в ранню фазу захворювання були ферментативний перитоніт (45,3 %), ексудативний плеврит (53,8 %), динамічна кишкова непрохідність (47,9 %), гострі нагромадження рідини в сальниковій сумці (47 %) та позаочеревинно (46,2 %), у 31,6 % випадків вони виникали в декількох ділянках. Летальність у ранню фазу становила 6,8 %. Захворювання регресувало у 37-ми (31,6 %) хворих.

  Повний текст PDF - 1.066 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"