Мета роботи - визначити основні показання до хірургічного лікування ускладнених форм хронічного панкреатиту (ХП). Проаналізовано результати хірургічного лікування 136-ти хворих на ХП. Для діагностики використано лабораторні, інструментальні методи й інтраопераційний моніторинг біліарного тиску. Якість життя у віддалені терміни після операції оцінювали за результатами огляду хворих, ультразвукового дослідження та заповнення анкети SF-36. Показаннями до оперативного лікування хворих були: стійкий больовий синдром і відсутність ефекту від консервативного лікування; біліарна гіпертензія - у 44-х (32,3 %) хворих, зокрема у поєднанні з дуоденальною непрохідністю - у 15-ти (11,1 %), з дуоденальною непрохідністю та локальною венозною гіпертензією - у 5-ти (3,7 %), ускладнені кісти ПЗ - у 28-ми (20,6 %), підозра на пухлину головки чи хвоста залози - у 13-ти (9,5 %). Операцію Фрея проведено 36 (26,5 %) хворим, Бернську операцію - 2 (1,5 %), поздовжню панкреатоєюностомію - 33 (24,3 %), панкреатодуоденальну резекцію - 5 (3,7 %), цистоентеростомію - 20 (14,7 %), дистальну резекцію ПЗ - 8 (5,9 %), ендоскопічні транспапілярні втручання на протоці залози - 15 (11 %), ендобіліарне стентування або накладання обхідних біліодигестивних анастомозів - 9 (6,6 %). Обстеження 48 (35,3 %) пацієнтів у терміни від півроку до 5 років після операції виявило покращання якості їх життя у порівнянні з доопераційним періодом. Висновки: хірургічне лікування ХП необхідне та доцільне за наявності стійкої клінічної картини та виражених патоморфологічних змін у ПЗ. Основними показаннями до операції у хворих на ХП є стійкий больовий синдром, який спостерігається у 98,5 % хворих та зумовлений фіброзно-дегенеративними змінами в тканині залози або панкреатичною гіпертензією, наявність біліарної гіпертензії (32,3 %), дуоденальної (11,1 %) та мезентеріальної (3,7 %) непрохідності або їх поєднання, ускладнення кіст залози (нагноєння, кровотечі) (20,6 %), неможливість заперечити злоякісний процес у залозі (9,5 %). Операціями вибору у хворих на ХП з ознаками біліарної гіпертензії є дуоденумзберігальні резекції (операції Фрея, Бегера, Бернська операція), які в 30 % випадків потребують додаткового втручання на жовчовивідних протоках (накладання біліодигестивних анастомозів або біліопанкреатичних з'єднань у зоні резекції головки ПЗ).

  Повний текст PDF - 1.27 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"