Мета роботи - поліпшити результати оперативного лікування ішемічних інсультів (ІІ) шляхом корекції патології екстракраніальних артерій у гострий період інсульту і в період відновлення. Проведено проспективне дослідження 246 хворих з патологією екстракраніальних артерій віком від 45 до 70 років, прооперованих у 2008 - 2011 рр. в Олександрівській міській клінічній лікарні м. Київ. До контрольної групи залучено 75 хворих з ІІ, яких лікували медикаментозно. Використано сучасні методи діагностики: дуплексне сканування, ультразвукову транскраніальну допплерографію, магнітно-резонансну томографію із судинною програмою і рентгеноконтрастну ангіографію. Тривалість періоду від початку інсульту до оперативного лікування становила від 3 - 6 год до 10 діб. Більшість хворих (231, або 93,9 %) прооперовано в перші 3 доби, 15 (6,1 %) - протягом 3 тиж після перенесеного інсульту, решту - пізніше 3 міс. Проведено оперативні втручання: класичну каротидну ендартеректомію при стенозі внутрішньої сонної артерії (ВСА) (пластика латкою із ПТФЕ - у 79 (32,1 %) хворих, пластика латкою з автовени, пластика латкою із ксеноперикарда); еверсійну ендартеректомію при стенозі ВСА - у 27 (11,0 %) випадках, протезування ВСА - у 15 (6,1 %), видалення патологічної звивистості - у 42 (17,0 %), резекцію ВСА з пластикою зовнішньої сонної артерії - у 34 (13,8 %), тромбендартеректомію з ВСА при її оклюзії - у 21 (11,0 %), стентування ВСА - у 22 (9,0 %). Медикаментозне лікування передбачало призначення цитиколіну, цитофлавіну, "Актовегіну". Розроблено алгоритм хірургічної тактики при гострому ІІ, а також критерії, які надають змогу до операції з'ясувати можливість проведення ендартеректомії з ВСА при її оклюзії. Добрі результати під час хірургічного лікуванні одержано у 75,3 % хворих зі стабільним неврологічним статусом, при консервативному - у 48,3 %. Установлено, що хірургічна реваскуляризація головного мозку при гемодинамічно значущих стенозах сонних артерій є ефективним способом лікування та профілактики гострих ІІ. Висновки: еверсійна ендартеректомія є оптимальним методом у разі коротких стенозів - менше ніж 2,0 см. Використання цієї методики при більших ураженнях призводить до збільшення частоти ранніх післяопераційних тромбів. Класична ендартеректомія показана при ураженнях судин завдовжки 3,0 - 5,0 см. Застосування цієї методики надає змогу здійснювати візуальний контроль за дистальною зоною ендартеректомії та запобігає неконтрольованому відшаруванню інтими. Використання відкритої ендартеректомії при стенозах розміром понад 5,0 см супроводжується збільшенням частоти рестенозів у віддалений післяопераційний період. Показанням для протезування ВСА є ураження, за яких довжина стенозу перевищує 5 см, або наявність циркулярного кальцинозу в зоні реконструкції. Найбільшим нейропротекторним ефектом володіє цитиколін у комбінації з "Актовегіном", що надає змогу знизити частоту повторних інсультів і поліпшити операційний період. Каротидна ендартеректомія - ефективний метод реваскуляризації головного мозку при гострому ІІ.Хірургічну тактику обирають з урахуванням гемодинамічно значущих змін. При стабільному неврологічному статусі хворого хірургічне лікування може бути виконано протягом 3 - 5 днів, а під час прогресування інсульту - в перші 24 год. Гостра оклюзія сонних артерій, яка виникла в ранній післяопераційний період, є показанням до екстреної повторної реваскуляризації, яку потрібно провести в найближчі 3 год.

  Повний текст PDF - 270.726 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"