Мета роботи - визначити ефективні профілактичні підходи для зниження частоти виникнення тромбовенозних ускладнень (ТВУ) у хворих з гострокровоточивим колоректальним раком (ГККР). У період з 2002 до 2013 р. у Київський міський центр з надання допомоги хворим зі шлунково-кишковими кровотечами, який діє на базі Київської міської клінічної лікарні N 12, госпіталізовано 1114 пацієнтів із клінічною картиною кишкової кровотечі. Хворих з гострокровоточивим раком товстої кишки було 21,6 %, з кровоточивим гемороєм - 38,1 %, з дивертикульозом ободової кишки - 23,3 %. З приводу ускладнених форм колоректального раку за цей період госпіталізовано 811 хворих. Чоловіків було 126 (52,3 %) віком від 41 до 94 років (середній вік - 67 років), жінок - 115 (47,7 %) віком від 50 до 89 років (середній вік - 70 років). Переважали особи похилого та старечого віку - 81,3 %. У всіх пацієнтів були супутні захворювання різних органів та систем, що характерно для цієї вікової категорії хворих (поліморбідність - 100 %). Індекс поліморбідності становив 4,7 у чоловіків та 5,3 у жінок. Оперативне лікування проведено 105 (43,6 %) пацієнтам: радикальних оперативних втручань виконано 90 (85,7 %), паліативних та симптоматичних - 15 (14,3 %). Резектабельність - 95,2 %. Консервативну терапію одержували 136 (56,4 %) хворих. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування хворих, яких розподілили на дві групи: 1-ша група - 69 (65,7 %) пацієнтів, оперованих протягом 2002 - 2010 рр., яким профілактику ТВУ в післяопераційний період проводили низькомолекулярними гепаринами 1-го покоління або не проводили взагалі, 2-га група - 36 (34,3 %) пацієнтів, оперованих протягом 2011 - 2013 рр., яким профілактику ТВУ проведено беміпарином ("Цибор") у рекомендованій дозі 3500 МО/добу. У 2-й групі ТВУ виникли в 1 (2,8 %) пацієнта, у 1-й - у 8 (11,6 %) (тромбоемболія легеневої артерії - у 3, тромбоз глибоких вен - у 2, тромбоз периферичних вен - у 3). Летальність від ТВУ у 1-й групі становила 1,4 % (1 випадок, спричинений тромбоемболією легеневої артерії), у 2-й групі летальних випадків не було. Ситуацій, які б потребували відміни препарату у зв'язку з розвитком геморагічних ускладнень, не було. Висновки: застосування антикоагулянтної терапії беміпарином надало змогу зменшити частоту ТВУ в 4,1 разу. Початок тромбопрофілактики з використанням беміпарину в післяопераційний період так само ефективний та безпечний, як і початок до операції, операція триває у "сухому полі", що надає змогу виконувати великі за обсягом і технічно складні радикальні оперативні втручання. Якщо оперативне втручання проводиться з приводу ГККР, то введення антикоагулянтів для профілактики ТВУ протипоказано, доки не буде видалено кровоточиву пухлину. В хірургії ГККР єдиним низькомолекулярним гепарином, яким дозволено проводити профілактику розвитку післяопераційних ТВУ шляхом введення першої дози в післяопераційний період, є беміпарин натрію.

  Повний текст PDF - 176.164 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"