Мета роботи - обгрунтувати показання до радикальних оперативних втручань у хворих з перфоративною виразкою дванадцятипалої кишки на підставі визначення чинників ризику рецидиву виразкової хвороби (ВХ) після паліативних відкритих та лапароскопічних втручань. У проспективне дослідження залучено 181 хворого з перфоративною виразкою дванадцятипалої кишки. Лапароскопічні паліативні (ушивання перфоративного отвору) або умовно-радикальні (пілородуоденопластика) операції виконано 92 хворим, аналогічні операції "відкритим" способом - 89 хворим. Оцінювали частоту рецидиву ВХ через 2 роки після операції та визначали чинники ризику рецидиву. Чинниками ризику рецидиву ВХ є: тривалість виразкового анамнезу понад 10 років, свідоме недотримання противиразкової терапії, спадковість, відсутність інфікованості Helicobacter pylori, зловживання алкоголем, виражений періульцерозний інфільтрат, діаметр якого в 2,2 разу перевищує діаметр виразкового дефекту, толерантність до інгібіторів протонної помпи. Хворі, які мають хоча б один із наведених чинників, належать до групи високого ризику. Дворічна частота рецидиву ВХ у них більша (38,3 проти 5,8 % у хворих групи низького ризику) і не залежить від методики операції (відкрита чи лапароскопічна). Найбільш значущі чинники ризику ВХ пов'язані з кислотно-пептичним чинником і можуть бути модифіковані внаслідок виконання радикальних органозберігальних операцій. Висновки: частка хворих групи ризику (які мають хоча б один із чинників ризику) становить 38,1 % від загальної кількості хворих з перфоративною виразкою. Дворічна частота рецидиву виразки у хворих групи високого ризику достовірно більша, ніж у хворих групи низького ризику, і не залежить від методики операції.

  Повний текст PDF - 291.555 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"