Наукова періодика України Хірургія України


Мішалов В. Г. 
Застосування протизлукового гелю при резекції тонкої кишки на тлі злукового процессу в експерименті / В. Г. Мішалов, П. Л. Бик, І. М. Лещишин, В. М. Голінко // Хірургія України. - 2013. - № 4. - С. 107-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2013_4_20
Мета роботи - вивчити особливості процесу виникнення спайок (ПВС) при накладанні тонкокишкових анастомозів та оцінити ефективність і безпечність застосування гелю проти спайок "Мезогель" у разі резекції тонкого кишечнику на тлі ПВС в черевній порожнині (ЧП). Дослідження проведено на 58 білих щурах лінії Вістар. Воно складалося з трьох етапів. На першому етапі всім тваринам виконували пересічення тонкої кишки (ТК) з накладанням анастомозу за типом "кінець у кінець" дворядним вузловим швом за Тупе. Для встановлення залежності ступеня вираження ПВС від місця розкриття ТК тварин розподілили на три підгрупи: в одній накладали анастомоз у верхній третині ТК, ближче до зв'язки Трейтця, в другій - у середній третині, в третій - у нижній третині, ближче до ілеоцекального кута. На другому етапі тварин розподілили на дві групи: 1-шу (контрольну, n = 20) та 2-гу (основну, n = 38), які були порівнянними за віком, масою, співвідношенням статей, місцем пересічення ТК на першому етапі операції, поширеністю і тяжкістю злукового процесу, характером та частотою післяопераційних ускладнень. Щурам контрольної групи жодних профілактичних маніпуляцій не виконували. Тваринам основної групи в ЧП вводили препарат "Мезогель", яким обробляли весь кишечник та парієтальну очеревину, зокрема ділянку нового анастомозу. Тварини 2-ї (основної) групи були розподілені на дві підгрупи. У підгрупі 2А препарат уводили з розрахунку 2,4 мл/кг маси тіла (близько 0,4 - 0,5 мл на тварину). Під час такого дозування в ЧП залишалася невелика кількість вільного гелю. У підгрупі 2Б тваринам уводили дозу препарату, достатню для покриття всієї очеревини тонким шаром (близько 0,1 - 0,2 мл), в разі цього вільного гелю в черевній порожнині не залишалося. На третьому етапі - через 4 тиж після другої операції - виконували релапаротомію, оцінено поширеність і тяжкість ПВС, наявність ускладнень. ПВС має вірогідно більшу поширеність при накладанні анастомозу в нижній та середній третині ТК у порівнянні з верхніми відділами, хоча на тяжкість ПВС локалізація анастомозу не впливає. Використання препарату "Мезогель" статистично значуще знижує поширеність і тяжкість ПВС у разі резекцій ТК, хоча частота гнійно-запальних ускладнень вірогідно зростає. За рекомендованої у літературі дози "Мезогелю" 2,4 мл/кг частота гнійно-запальних ускладнень вірогідно вища, а ефективність протидії ПВС нижча, ніж за мінімальної його кількості, достатньої для покриття очеревини тонким шаром.Мета роботи - вивчити вплив застосування протизлукового гелю на поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині, а також на розвиток гнійно-запальних ускладнень при резекції ділянки кишечнику одночасно з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою в експерименті. Дослідження проведене на 52 білих щурах лінії Вістар, яким було виконано резекцію кишечнику та в яких не було гнійно-запальних ускладнень у післяопераційний період. Тварини розподілено на три групи, які статистично не відрізнялися між собою за співвідношенням самців і самок, місцем розкриття кишечнику та застосуванням протизлукового гелю під час попередніх операцій, поширеністю і тяжкістю злукового процесу в черевній порожнині. На першому етапі всім тваринам виконували вісцероліз та резекцію раніше накладеного кишкового анастомозу з формуванням нового. Тваринам групи 1 (16 щурів) жодних інших хірургічних маніпуляцій не виконували, черевну порожнину пошарово ушивали. Тваринам групи 2 (19 щурів) проведено пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою за методикою sublay без введення в черевну порожнину протизлукового гелю. Тваринам групи 3 органи черевної порожнини обробляли протизлуковим гелем "Мезогель", після чого виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay. Для пластики передньої черевної стінки використовували проленову сітку PML1 Prolene mesh. На другому етапі (через 28 днів) виконували релапаротомію, оцінювали поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині, наявність гнійно-запальних ускладнень. Усі статистичні розрахунки здійснено у програмі SPSS 13.0. При резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay у щурів достовірно зростає як поширеність (р = 0,001), так і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині (р = 0,032). Установлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок імплантації проленової сітки з поширеністю злукового процесу (<$E rho> = 0,489; р = 0,003). Аналогічного зв'язку з тяжкістю злук не виявлено (<$E rho> = 0,062; р = 0,723). У тварин групи 3 поширеність злукового процесу в черевній порожнині була достовірно нижчою, ніж у групі 2 (<$E р~<<~0,001>), а тяжкість - достовірно нижчою, ніж у групах 1 та 2 (р = 0,038 та 0,013 відповідно). При застосуванні протизлукового гелю у тварин, яким виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою, виявлено сильний достовірний позитивний кореляційний зв'язок (<$E rho> = 0,728; <$E р~<<~0,001>) між використанням "Мезогелю" та зменшенням поширеності злук у черевній порожнині. Гнійно-запальні ускладнення виникли в 11 (64,7 %) щурів групи 3, що достовірно вище порівняно з групою 2 (р = 0,047), де ускладнення мали 6 (31,6 %) щурів, та групою 1, в якій ускладнення виявлено у 4 (25,0 %) тварин (р = 0,047 та р = 0,022 відповідно). У групі 3 сітка повністю прижилася у 9 (52,9 %) тварин, що достовірно (р = 0,041) відрізняється від групи 2, в якій повне приживлення спостерігали у 17 (82,9 %) щурів. Виявлено достовірний позитивний кореляційний зв'язок (<$E rho> = 0,331; р = 0,048) між застосуванням протизлукового гелю та збільшенням частоти гнійно-запальних ускладнень у щурів, яким виконували пластику передньої черевної стінки проленовою сіткою. Висновки: після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay поширеність злукового процесу в черевній порожнині порівняно з тваринами, яким пластику не виконували, достовірно вища. Застосування протизлукового гелю після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay достовірно зменшує поширеність і тяжкість злукового процесу в черевній порожнині. У разі застосування протизлукового гелю після резекції кишечнику з пластикою передньої черевної стінки проленовою сіткою sublay в експерименті достовірно зростає частка тварин з гнійно-запальними ускладненнями та неприживленням сітчастого протеза.
  Повний текст PDF - 500.55 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Мішалов В.
  • Бик П.
  • Лещишин І.
  • Голінко В.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Мішалов В. Г. Застосування протизлукового гелю при резекції тонкої кишки на тлі злукового процессу в експерименті / В. Г. Мішалов, П. Л. Бик, І. М. Лещишин, В. М. Голінко // Хірургія України. - 2013. - № 4. - С. 107-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2013_4_20.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Мішалов Володимир Григорович (медичні науки)
  • Бик Павло Леонідович (медичні науки)
  • Лещишин Іван Михайлович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського