Наукова періодика України Plant introduction


Небиков М. В. 
Особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro / М. В. Небиков, Л. А. Колдар, Н. В. Дерев’янко // Інтродукція рослин. - 2019. - № 4. - С. 60-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2019_4_8
Мета роботи - з'ясувати особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro. Дослідження проведено в лабораторії мікроклонального розмноження Національного дендропарку "Софіївка" НАН України. Використано метод мікроклонального розмноження рослин, який грунтується на індукції морфогенних процесів під дією фітогормонів. Матеріалом для досліджень були молоді нездерев$янілі пагони 3-річних рослин P. laurocerasus, P. laurocerasus "Serbica", P. laurocerasus "Schipcaensis", P. laurocerasus "03.02", одержані з Дослідного господарства "Новокаховське" Інституту рису НААН України. Наведено результати трирічних досліджень особливостей розмноження P. laurocerasus, P. laurocerasus "Serbica", P. laurocerasus "Schipcaensis", P. laurocerasus "03.02" in vitro з використанням різних за фітогормональним складом модифікованих поживних середовищ. Досліджено залежність диференціації експлантів і процесів морфогенезу від вмісту у поживних середовищах фітогормонів (6-бензиламінопурину (6-БАП), індоліл-3-масляної кислоти (ІМК), індоліл-3-оцтової кислоти, 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК)), які сприяли прискореній появі адвентивних бруньок. Установлено, що для P. laurocerasus, P. laurocerasus "Schipcaensis" і P. laurocerasus "03.02" найоптимальнішим було середовище Mypacize - Скуга (MС), деякого додавали 1,0 мг/л 6-БАП (середня кількість утворених пагонів становила відповідно 5,63, 4,66 та 6,61 шт., середня довжина пагонів - 2,3 см, коефіцієнт розмноження - 6,56, 5,34 і 7,24). Для P. laurocerasus "Serbica" ефективним було використання середовища MС-7 з додаванням 1,0мг/л 6-БАП та 0,1 мг/л ІМК, що сприяло утворенню в середньому 4,77 пагона завдовжки 2,09 см з коефіцієнтом розмноження 4,98. Добре розвинені пагони переносили на поживні середовища для ризогенезу. Найбільш ефективним було середовище MС з додаванням 0,5 і 1,0 мг/л 1-НОК: укорінення експлантів становило відповідно 73,2 та 59,5 %. Висновки: для P. laurocerasus, P. laurocerasus "Schipcaensis" та P. laurocerasus "03.02", найоптимальнішим було поживне середовище, до якого додавали 1,0 мг/л 6-БАП, для P. laurocerasus "Serbica" - поживне середовище з додаванням 1,0 мг/л 6-БАП та 0,1 мг/л ІМК Для ризогенезу найефективнішим було поживне середовище з додаванням 0,5 та 1,0 мг/л 1-НОК.Мета роботи - з'ясувати особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro. Дослідження проведено в лабораторії мікроклонального розмноження Національного дендропарку "Софіївка" НАН України. Використано метод мікроклонального розмноження рослин, який грунтується на індукції морфогенних процесів під дією фітогормонів. Матеріалом для досліджень були молоді нездерев$янілі пагони 3-річних рослин P. laurocerasus, P. laurocerasus "Serbica", P. laurocerasus "Schipcaensis", P. laurocerasus "03.02", одержані з Дослідного господарства "Новокаховське" Інституту рису НААН України. Наведено результати трирічних досліджень особливостей розмноження P. laurocerasus, P. laurocerasus "Serbica", P. laurocerasus "Schipcaensis", P. laurocerasus "03.02" in vitro з використанням різних за фітогормональним складом модифікованих поживних середовищ. Досліджено залежність диференціації експлантів і процесів морфогенезу від вмісту у поживних середовищах фітогормонів (6-бензиламінопурину (6-БАП), індоліл-3-масляної кислоти (ІМК), індоліл-3-оцтової кислоти, 1-нафтилоцтової кислоти (1-НОК)), які сприяли прискореній появі адвентивних бруньок. Установлено, що для P. laurocerasus, P. laurocerasus "Schipcaensis" і P. laurocerasus "03.02" найоптимальнішим було середовище Mypacize - Скуга (MС), деякого додавали 1,0 мг/л 6-БАП (середня кількість утворених пагонів становила відповідно 5,63, 4,66 та 6,61 шт., середня довжина пагонів - 2,3 см, коефіцієнт розмноження - 6,56, 5,34 і 7,24). Для P. laurocerasus "Serbica" ефективним було використання середовища MС-7 з додаванням 1,0мг/л 6-БАП та 0,1 мг/л ІМК, що сприяло утворенню в середньому 4,77 пагона завдовжки 2,09 см з коефіцієнтом розмноження 4,98. Добре розвинені пагони переносили на поживні середовища для ризогенезу. Найбільш ефективним було середовище MС з додаванням 0,5 і 1,0 мг/л 1-НОК: укорінення експлантів становило відповідно 73,2 та 59,5 %. Висновки: для P. laurocerasus, P. laurocerasus "Schipcaensis" та P. laurocerasus "03.02", найоптимальнішим було поживне середовище, до якого додавали 1,0 мг/л 6-БАП, для P. laurocerasus "Serbica" - поживне середовище з додаванням 1,0 мг/л 6-БАП та 0,1 мг/л ІМК Для ризогенезу найефективнішим було поживне середовище з додаванням 0,5 та 1,0 мг/л 1-НОК.
  Повний текст PDF - 503.818 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Небиков М.
  • Колдар Л.
  • Дерев’янко Н.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Небиков М. В. Особливості розмноження представників виду Prunus laurocerasus L. in vitro / М. В. Небиков, Л. А. Колдар, Н. В. Дерев’янко // Інтродукція рослин. - 2019. - № 4. - С. 60-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2019_4_8.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Небиков Михайло Валентинович (сільськогосподарські науки)
  • Колдар Лариса Антонівна (біологічні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського