Мета роботи - вивчити видовий склад і структуру спонтанної флори на території Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (м. Київ). Об'єкт дослідження - таксономічний склад спонтанного рослинного покриву Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Дослідження проведено у 2010 - 2018 рр. на території Ботанічного саду. Конспект аборигенної фракції спонтанної флори Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України містить 385 таксонів, що становить близько 59 % від усієї спонтанної флори. Ще не менше 7 видів, зокрема рідкісні, слід вважати зниклими із природної флори Ботанічного саду. Цінними є існуючі аборигенні популяції декількох рідкісних видів флори. Висновки: аборигенна фракція спонтанної флори Ботанічного саду характеризується великим таксономічним багатством, що пояснюється різноманітністю екотопів на його території та розташуванням у флористично багатому районі. Природоохоронна роль Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України надзвичайно важлива, оскільки на його території об'єктом збереження є аборигенна флора Правобережного Лісостепу. Перспективною є репатріація втрачених популяцій декількох рідкісних аборигенних видів.Мета дослідження - розробити і впровадити критерії відбору адвентивних ергазіофітів на прикладі спонтанної флори Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (м. Київ). Об'єкт дослідження - таксономічний склад спонтанної флори Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Дослідження проведено у 2010 - 2018 рр. на території ботанічного саду. Розглянуто визначення терміна "ергазіофіти" в іноземних та вітчизняних джерелах. Проаналізовано етап виходу ергазіофітів за межі культури (дичавіння) у різних класифікаційних шкалах інтродукційного процесу. Для потреб інвентаризації адвентивних (здичавілих) ергазіофітів у спонтанній флорі інтродукційного осередку було сформульовано критерії їх відбору. Наведено приклади різних груп ергазіофітів у спонтанній флорі Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Висновки: термін "ергазіофіти" у східноєвропейській науковій літературі набув набагато ширшого значення, ніж первинне його тлумачення. В межах спонтанної флори поняття "ергазіофіти" синонімічне до "втікачі з культури", а в межах культурної флори - близьке до "інтродуценти". Досі за умов інтродукційних осередків для ергазіофітів не було означено чітко момент "виходу за межі культури". Сформульовано головний критерій для виділення адвентивних ергазіофітів у спонтанній флорі інтродукційного осередку: фіксація дорослих особин таксона у двох і більше спонтанних локаціях за межами ділянки вирощування (культивування) та переважно не поряд із нею. Цей критерій апробовано на прикладі спонтанної флори Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України.Мета дослідження - вивчити таксономічний склад і структуру спонтанної флори на території Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (м. Київ). Дослідження проведено у 2010 - 2018 рр. на території Ботанічного саду. Інвентаризацію ергазіофітів здійснили за загальноприйнятими методами із використанням розроблених авторами критеріїв відбору. Конспект ергазіофітів (адвентивна фракція) спонтанної флори Національного ботанічного саду містить 143 таксони, що становить 22,0 % від усієї спонтанної флори. Понад 10 здичавілих інтродуцентів відзначено за межами Ботанічного саду на прилеглих територіях міської зони. Прикладом успішної експансії за межі Ботанічного саду є Corydalis caucasica. Серед ергазіофітів наявні як інвазійно-активні види (котрі становлять більшість цієї групи), так і рідкісні. Висновки: ергазіофіти у спонтанній флорі Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України становлять у порівнянні велику частку від таких в урбанофлорі м. Київ, але їх загальна кількість виявилася нижчою від очікуваної та у порівнянні з деякими подібними флорами. Ймовірно, це пов'язано із жорсткими методологічними критеріями й особливостями інтродукційної роботи в Ботанічному саду. Встановлено, що близько 3,1 % інтродуцентів Ботанічного саду вийшли за межі культури. Загалом група ергазіофітів об'єднує не лише інвазійні рослини, які становлять загрозу для аборигенних екосистем, а і види, які потребують охорони.Мета роботи - вивчити видовий склад і структуру спонтанної флори Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (м. Київ); узагальнити відомості про багатство спонтанних флор інтродукційних центрів України. Дослідження проведено у 2010 - 2018 рр. на території Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Конспект імміграційної групи ксенофітів Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України містить 123 таксони, що становить 18,9 % від усієї спонтанної флори. Ймовірно, вперше для урбанофлори м. Київ наведено 3 адвентивні види: Acalypha australis, Anthriscus caucalis, Erysimum cuspidatum. Проведено порівняння спонтанних флор інтродукційних центрів України. Висновки: досліджена група ксенофітів має сегетально-селітебний характер. Колонії нових для урбанофлори м. Київ адвентивних видів ізольовані, але у разі збереження існуючих умов їх чисельність збільшуватиметься. Anthriscus caucalis має передумови для подальшої експансії. Встановлено, що залежність багатства флори інтродукційних установ від їх площі має не прямолінійний, а значно складніший характер. Визначено чинники, які на це впливають. Відзначено, що в Україні відсутні уніфіковані методологічні підходи до вивчення структури спонтанних флор інтродукційних центрів.Мета роботи - вивчити видовий склад і структуру спонтанної флори Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (м. Київ); узагальнити відомості про багатство спонтанних флор інтродукційних центрів України. Дослідження проведено у 2010 - 2018 рр. на території Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Конспект імміграційної групи ксенофітів Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України містить 123 таксони, що становить 18,9 % від усієї спонтанної флори. Ймовірно, вперше для урбанофлори м. Київ наведено 3 адвентивні види: Acalypha australis, Anthriscus caucalis, Erysimum cuspidatum. Проведено порівняння спонтанних флор інтродукційних центрів України. Висновки: досліджена група ксенофітів має сегетально-селітебний характер. Колонії нових для урбанофлори м. Київ адвентивних видів ізольовані, але у разі збереження існуючих умов їх чисельність збільшуватиметься. Anthriscus caucalis має передумови для подальшої експансії. Встановлено, що залежність багатства флори інтродукційних установ від їх площі має не прямолінійний, а значно складніший характер. Визначено чинники, які на це впливають. Відзначено, що в Україні відсутні уніфіковані методологічні підходи до вивчення структури спонтанних флор інтродукційних центрів.

  Повний текст PDF - 229.4 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"