Мета роботи - проаналізувати вплив гірчиці сарептської (Brassica juncea (L.) Czern.) і тифону (Brassica campestris f. biennis DC. <$Etimes> B. rapa L.) як сидератів на фізіологічний стан рослин, алелопатичні та біохімічні характеристики грунту за умов монокультури бузку звичайного (Syringa vulgaris L.). Сіянці бузку вирощували протягом 18 міс за умов вегетаційного досліду в посудинах із сірим лісовим грунтом після монокультури S. vulgaris. Біомасу гірчиці сарептської і тифону додавали у грунт спільно й окремо у різних концентраціях (2,5 та 5,0 % маси грунту). Визначали алелопатичну активність, редокс-потенціал, вміст фенолів і гумусу в грунті, концентрацію основних фотосинтетичних пігментів у листках і приріст сіянців. З'ясовано, що застосування сидератів сприяло посиленню гуміфікації, зниженню фітотоксичності грунту і вмісту фенольних сполук, оптимізації редокс-процесів, підвищенню концентрації хлорофілу та каротиноїдів у листках, стимулюванню росту сіянців. Виявлено формування адаптивних реакцій пігментного комплексу, спрямованих на стабілізацію фотосинтетичного апарату. Висновок: встановлено позитивний вплив сидератів, таких як гірчиця сарептська і тифон, на алелопатичні та біохімічні характеристики грунту, а також фізіологічний стан рослин S. vulgaris за умов алелопатичної грунтовтоми.

  Повний текст PDF - 177.303 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"