Мета роботи - провести паліноморфологічне вивчення сортів Iris hybrida hort. (Rodion.) садової групи Стандартні Карликові (SDB) для оптимізації та коригування селекційної роботи з ними. У роботі використано описовий, морфометричний, паліноморфологічний та статистичний методи. Матеріалом для дослідження був пилок 22 сортів SDB-ірисів вітчизняної та зарубіжної селекції. Узагальнено дані щодо місця SDB-ірисів у сучасній садовій класифікації ірисів та історії створення сортів цієї садової групи. Проаналізовано доробок зарубіжних і вітчизняних селекціонерів цієї культури. За результатами паліноморфологічного аналізу встановлено, що за морфологічною будовою пилкові зерна досліджених сортів SDB-ірисів є типовими для підроду Iris. Виявлено 3 типорозміри пилкових зерен - великі, дуже великі і гігантські. Одержані результати свідчать про нестабільність геному SDB-ірисів на рівні мікроспорогенезу. Висновок: виділено групу сортів, які за розміром пилкових зерен можна вважати "типовими SDB" та використовувати як еталон для сортовивчення садових ірисів цієї групи, що надає змогу оптимізувати селекційну роботу з ними та прискорити виявлення перспективних сіянців.

  Повний текст PDF - 430.696 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"