Проведено діагностичний аналіз функціонального стану системи грунт - рослина за умов алелопатичного стресу для її оптимізації. З цією метою використано низку фізіологічних і біохімічних параметрів. Вивчено вплив біомаси озимої суріпиці (Brassica campestris L. f. biennis D.C.) як сидерату на алелопатичні, біохімічні та фізіологічні властивості системи грунт - рослина на прикладі багаторічних насаджень сортів бузку (Syringa vulgaris L.) колекції Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Зелену біомасу озимої суріпиці у фазі цвітіння вносили у кількості 3,5 кг/м² в сірий лісовий грунт під насадженнями сортів бузку. Встановлено суттєве покращання функціонального стану системи грунт - рослина у разі використання сидерату за умов тривалого культивування рослин бузку. Під впливом продуктів деструкції біомаси сидерату стабілізувалися структурні компоненти системи грунт - рослина, що позитивно позначилося як на алелопатичних і біохімічних властивостях грунту, так і на фізіологічному стані рослин бузку. Зафіксовано динамічні якісні зміни системи грунт - рослина за дії сидерату, що виявлялися в стимулюванні ростових процесів, активізації гуміфікації (за рахунок пулу фенолкарбонових кислот), покращанні окисно-відновного режиму, перебудові компонентного складу фотосинтетичних пігментів і підвищенні адаптаційної здатності рослин бузку. Оскільки така тенденція зберігалася не лише під час безпосередньої дії зазначеного чинника, а й у разі його післядії (наступна вегетація після внесення зеленої біомаси), можна рекомендувати застосування озимої суріпиці як сидерату для оптимізації системи грунт - рослина за умов алелопатичного стресу.

  Повний текст PDF - 155.858 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"