Наукова періодика України Geodesy, cartography and aerial photography


Марченко О. М. 
Про побудову моделей гравітаційного поля Землі за даними GOCE / О. М. Марченко, Д. О. Марченко, О. М. Лопушанський // Геодезія, картографія і аерофотознімання. - 2014. - Вип. 79. - С. 74-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Geodez_2014_79_12
Зазначено, що стрімкий розвиток геодезії характеризується не тільки розширенням типів різноманітних вимірів із традиційним підвищенням їх рівня точності, але й розв'язуванням основної задачі геодезії - визначення фігури, гравітаційного поля Землі та варіацій у часі. Починаючи з фундаментальних досліджень Лапласа, Лежандра і Гаусса в області теорії ньютонового потенціалу, класичним представленням гравітаційного потенціалу небесних тіл став його запис у вигляді нескінченних рядів кульових функцій Лежандра - Лапласа - Гаусса - Максвелла, яке прийняло міждисциплінарне значення під час вивчення статичних і залежних від часу полів Землі і планет [Moritz H., 1979]. Необхідно зауважити, що така параметризація гравітаційного потенціалу не тільки вважається стандартною, але й однією з найкращих для розв'язування сучасних наукових і прикладних задач небесної механіки, супутникової геодезії, глобальної геодинаміки [Marchenko A.N., 2003]. З 2000 по 2009 рр. були запущені супутники CHAMP, GRACE та GOCE, які належать до категорії супутників LEO (Low Earth Orbit), висота їх орбіти не перевищує 500 км [Hofmann-Wellenhof B., H. Moritz, 2005]. Дані з цих супутників LEO уточнили та дуже розширили наші відомості про гравітаційне поле Землі. Останніми досягненнями науки у сфері супутникової геодезії є проект Європейського космічного агентства (ESA) - місія GOCE, що використовує метод супутникової градієнтометрії. За супутниковими спостереженнями можна впевнено визначати тільки низькочастотну складову геопотенціальних коефіцієнтів [Seeber G., 2003 ]. Вибір алгоритму, який yfдає змогу визначити гармонічні коефіцієнти геопотенціалу за компонентами тензора гравітаційного градієнта, що вимірюється у межах сучасного підходу до супутникової градієнтометрії місії GOCE, став актуальним завданням істотного покращання низькочастотної та середньочастотної складових гравітаційного поля за допомогою опрацювання даних вимірювання. Розглянуто реалізацію другого методу Неймана, що базується на квадратурних формулах Гаусса для побудови моделі гравітаційного поля Землі за даними супутникової градієнтометрії.
  Повний текст PDF - 573.406 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Марченко О.
  • Марченко Д.
  • Лопушанський О.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Марченко О. М. Про побудову моделей гравітаційного поля Землі за даними GOCE / О. М. Марченко, Д. О. Марченко, О. М. Лопушанський // Геодезія, картографія і аерофотознімання. - 2014. - Вип. 79. - С. 74-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Geodez_2014_79_12.

      Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського