Досліджено особливості сприйняття тривалості часових періодів дітьми з вадами слуху молодшого шкільного віку. Відомо, що в характеристиках часових відчуттів найбільш важливу роль відіграють кінетичні та слухові відчуття. Тому опанування сприйняття часу як складової частини пізнавальної діяльності дітей із порушенням слуху є актуальним. Мета дослідження - вивчення сприйняття часу дітей із порушенням слуху; вивчити дані наукових джерел і проаналізувати результати педагогічного експерименту. Проаналізовано й узагальнено науково-методичну літературу та використано педагогічний експеримент. У досліджені взяли участь 24 дитини (експериментальна група - 12 дівчаток із порушенням слуху, контрольна - 12 досліджуваних, у яких слух був у нормі). Для вивчення сприйняття часу в дослідженні використано методику вимірювання хвилинного інтервалу без лічби та виконуючи рахунок до 60 через секунду. Встановлено, що більшість дівчат, які брали участь у дослідженні, продемонстрували зменшення довжини індивідуальної хвилини. Між середньогруповими значеннями контрольної та експериментальної груп у першому та другу тестуванні не виявлено достовірної різниці. Аналіз результатів засвідчив неоднозначну картину, що може бути пов'язана з зовнішніми та внутрішніми факторами й особливостями досліджуваних. Зроблено висновки, що сприйняття часу це важлива характеристика психічної діяльності дитини з порушенням слуху. Воно визначає рівень орієнтованості такої дитини в навколишньому світі та залежить як від зовнішніх чинників, так і від особливостей, що властиві самій дитині. Природно припустити, що така індивідуальна характеристика, як сприйняття часу, може залежати від характеру дитини, ступеня та часу втрати слуху, рівня знань, емоційного стану.

  Повний текст PDF - 159.322 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"