Зазначено, що традиційні види спорту та ігри - наразі досить затребуваний напрям у вітчизняних і зарубіжних наукових розвідках; у ЮНЕСКО їх проголошено частиною нематеріальної спадщини та символом культурного розмаїття нашого суспільства. Цінність дослідження народних ігор і забав обумовлена новизною потенційних відкриттів чи переосмислень культурних стереотипів народу. Українські традиції наскрізь пронизані рухами, руховою активністю, які є основою фізичної культури, а отже, за допомогою рухового компонента можна пізнавати культуру власного народу. Мета роботи - визначення поняття "народна гра" в контекстах презентації традицій і репрезентації культурного коду. Встановлено, що поняття "народна гра" через колізії в практиці варто трактувати в широкому й вузькому значеннях. Народна гра в широкому розумінні - це відтворення у формі ігрової дії (гри) важливих подій, знакових або віхових сторінок життя народу, трагічних моментів чи радісних звершень і перемог, щоб згадати та оцінити їх як такі, що сприяли становленню світогляду, менталітету, гартуванню цілого народу.

  Повний текст PDF - 155.513 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"