Чорна С. В. Тривалі фізичні навантаження покращують скоротливу функцію серця у старих щурів за допомогою NO-залежного зменшення чутливості мітохондріальної пори до кальцію / С. В. Чорна, Н. А. Струтинська, О. М. Семенихіна, С. А. Таланов, А. В. Коцюруба, Г. Л. Вавілова, В. Ф. Сагач // Фізіологічний журнал. - 2014. - Т. 60, № 6. - С. 27-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fiziol_2014_60_6_7
Досліджено вплив тривалих фізичних навантажень на показники функціонального стану ізольованого за Лангендорфом серця старих щурів за умов ішемії-реперфузії, чутливість кальцій індукованої мітохондріальної пори (МП), а також роль NO-залежних механізмів регуляції пороутворення. Так, реперфузійні порушення скоротливої функції міокарда і його кисневого обміну були менш виражені у старих щурів, адаптованих до фізичних навантажень, що свідчить про їх позитивний вплив. Показано зменшення чутливості МП до дії Ca<^>2+ в серці старих тренованих щурів внаслідок збільшення на 1,5 - 2 порядки порогової концентрації іона, яка індукувала набухання органел, у порівнянні з нетренованими тваринами. Разом з цим у мітохондріях серця тренованих дорослих щурів спостерігали підвищення майже вдвічі активності конститутивної NO-синтази (eNOS) відносно контролю (<$E6,02~symbol С~0,08> і <$E3,64~symbol С~0,27> пмоль/хв . мг білка відповідно; <$Eroman P~symbol Г~0,05>) та незначне зростання активності індуцибельної NOS (iNOS). У старих тренованих тварин регуляція пороутворення здійснювалася за рахунок достовірного зниження активності iNOS відносно контролю старих щурів (<$E12,29~symbol С~3,11> і <$E9,25~symbol С~1,24> пмоль/хв . мг білка відповідно; <$Eroman P~symbol Г~0,05>) на тлі незначного зростання активності cNOS. За умов зменшення продукції NO в мітохондріях шляхом одноразового введення тренованим тваринам різного віку блокатора активності NOS L-NAME (10 мг/кг) було показано зростання чутливості МП до дії Ca<^>2+ в серці, що вказує на роль оксиду азоту як інгібітора пороутворення під час тренувань. За допомогою методу полімеразно-ланцюгової реакції у реальному часі встановлено, що рівень експресії мРНК гена eNOS у серці суттєво перевищує такий nNOS та iNOS. При цьому в серці дорослих тренованих щурів рівень експресії мРНК nNOS підвищувався в 5 разів, мРНК iNOS - у 24 рази (P << 0,05), а рівень експресії eNOS знижувався у 3,5 разу у порівнянні з нетренованими. У серці старих тренованих щурів рівень експресії мРНК nNOS знижувався в 4 рази (P << 0,05) та iNOS - удвічі у порівнянні зі старими нетренованими тваринами. За умов тренування спостерігали відновлення рівня експресії мРНК eNOS до такого контрольних дорослих тварин. Таким чином, тривалі фізичні навантаження сприяли покращанню функціонального стану серця у разі старіння, а саме, його скорочувальної функції, а також підвищенню резистентності органа до оксидативного стресу за умов реперфузійних ушкоджень, що зумовлено зниженням чутливості МП до дії іонів кальцію в серці на тлі підвищення активності мітохондріальної cNOS та відновлення рівня експресії мРНК eNOS, які забезпечують синтез оксиду азоту - ендогенного інгібітора пороутворення. Цитованість авторів публікації:Чорна С.Струтинська Н.
Семенихіна О.
Таланов С.
Коцюруба А.
Вавілова Г.
Сагач В.
Бібліографічний опис для цитування: Чорна С. В. Тривалі фізичні навантаження покращують скоротливу функцію серця у старих щурів за допомогою NO-залежного зменшення чутливості мітохондріальної пори до кальцію / С. В. Чорна, Н. А. Струтинська, О. М. Семенихіна, С. А. Таланов, А. В. Коцюруба, Г. Л. Вавілова, В. Ф. Сагач // Фізіологічний журнал. - 2014. - Т. 60, № 6. - С. 27-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fiziol_2014_60_6_7. Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)Чорна Сніжана Володимирівна (біологічні науки)Струтинська Наталія Андріївна (біологічні науки)Семенихіна Олена Миколаївна (біологічні науки)Коцюруба Анатолій Вікторович (медичні науки)Сагач Вадим Федорович (1943–) (медичні науки)
Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|