За допомогою методу клітинного електрофорезу досліджено ранні зміни електрофоретичної рухомості (ЕФР) T-лімфоцитів селезінки миші, індуковані структурними аналогами аміксину дигідрохлоридом 4,4'-біс-[2-(діетиламіно)етокси]дифенілу (сполука 1) та дигідрохлоридом 2-метоксикарбоніл-4,4'-біс-[2-(діетиламіно)етокси]дифенілу (сполука 2). В інтервалі 0 - 2 год усі сполуки дозозалежно збільшили абсолютне значення ЕФР у порівнянні з контролем. Ці зміни були однотипними та відрізнялися лише кількісно. В інтервалі 2 - 4 год за наявності аміксину або сполуки 1 абсолютне значення ЕФР додатково збільшувалося, а за наявності сполуки 2, навпаки, зменшувалося. Показано, що протилежна спрямованість ефектів указаних сполук може бути зумовлена тим, що аміксин та сполука 1 індукують, а сполука 2 не індукує продукцію інтерферону в T-лімфоцитах in vitro. Одержані результати важливі для розуміння механізмів імуномодулювального ефекту аміксину та його структурних аналогів.

  Повний текст PDF - 494.804 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"