Досліджено вплив зміненого парціального тиску кисню на остеометричні та біохімічні показники кісткової тканини. Встановлено, що перебування 12-місячних щурів за умов зміненого газового середовища вірогідно не впливає на масу, загальну довжину, сагітальний діаметр і щільність стегнових кісток. Спостережено підвищення активності лужної та зниження тартратрезистентної кислої фосфатази після дії дозованої нормобаричної гіпоксії саногенного рівня. Вплив нормобаричної гіпероксії (40 і 90 % О2), навпаки, пригнічує активність лужної і стимулює активність тартратрезистентної кислої фосфатази.За результатами тестування на чутливість до низького Po2 виділено субпопуляції високостійких (ВГ) та низькостійких до гіпоксії (НГ) дрозофіл Melanogaster лінії Oregon, яких утримували протягом 10-ти поколінь за умов постійної нормобаричної гіпоксії (Po2 = 62 - 64 мм рт. ст.). Досліджено ще ВГ-дрозофіл, котрі зазнавали лише короткочасного впливу гострої гіпоксії (Po2 = 1,5 мм рт. ст. протягом 5 хв) у кожному поколінні. Виявлено підвищення відносно контролю експресії гена cipmyi- на (Sir2) та гена, асоційованого з активністю цитратсинтази (CG14740) у личинок дрозофіл усіх дослідних груп. У личинок ВГ-дрозофіл експресія гена CG14740 була більшою, ніж у НГ-дрозофіл. У ВГ-дрозофіл час реституції після гіпоксичного шоку скоротився на 31 % у порівнянні з контролем. Одержані результати свідчать про те, що адаптація в ряду поколінь до низького Po2 у ВГ-дрозофіл суттєво скорочує час реституції та супроводжується підвищенням експресії генів Sir2 та CG14740.

  Повний текст PDF - 455.794 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"