Проаналізовано твори поета другої половини XX ст. Миколи Вінграновського, в яких розкриваються особливості відображення ментальності нашого народу, конкретно-історичні та загальнолюдські проблеми, проекція їх на сучасність, значення текстів для актуальних запитів сьогодення та майбуття української нації, українського народу, зокрема, звернуто увагу на історичний роман "Северин Наливайко" та вірші "Остання сповідь Северина Наливайка", "Ніч Івана Богуна", "Скіфська колискова", "Демон", "Прелюд Землі", "Тринадцятий прелюд", "Прадід", "Плач Ярославни" та ін. Розглянуто своєрідність авторської інтерпретації етнопсихологічних кодів українського народу та етнічні особливості героїв як рушіїв історії, своєрідність розкриття неперервної ходи історії та її значення для сучасного розвитку української держави, українського народу. Увагу звернуто на концепцію людиноцентризму, гуманізму як головну в національній психосвідомості поета. Доведено, що етнопсихологічні коди у творах Миколи Вінграновського розкриваються через особистості. Автор деякою мірою узагальнює національний характер, подає свою модель психологічного типу українця та його концепцію буття, яка набирає світового масштабу. Історичний час показано через людські історії, людські душі. Творцями історії є живі люди, люди свого часу, вони виражають національну самоідентичність.

  Повний текст PDF - 341.747 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"