В огляді на основі даних літератури і результатів власних досліджень авторів проаналізовано питання зв'язку фотосинтезу й азотного статусу рослинного організму стосовно проблем формування продуктивності та якості сільськогосподарських рослин. Увагу приділено головному хлібному злаку - пшениці. Розглянуто питання розподілу азоту між компонентами фотосинтетичного апарату й ефективністю його використання у процесі асиміляції CO2. Показано, що ефективність використання азоту для фотосинтезу новими високоінтенсивними сортами пшениці вища, ніж сортом ранішньої селекції. Висвітлено особливості перерозподілу азоту між органами рослин пшениці у процесі дозрівання зерна у зв'язку з інтенсивністю фотосинтезу, продуктивністю та білковістю зерна. Продемонстровано, що у формуванні білковості вирішальне значення має ефективність реутилізації азотовмісних сполук із вегетативних органів, а також підтримання вбирної здатності коренів після цвітіння пшениці. Останньому сприяє стимуляція інтенсивності фотосинтезу позакореневим підживленням. Цей захід поліпшує загальну ефективність використання рослинами пшениці азоту для наливання зерна як нагромадженого у пагоні до цвітіння, так і внесеного у грунт. Наголошено, що проблема підвищення ефективності використання азоту в донорно-акцепторній системі культурних рослин має дві складові: ефективність його використання у фізіологічних процесах, насамперед за фотосинтезу, та повнота реутилізації в запасаючі тканини під час дозрівання, яка визначає якість продукції. Між цими складовими існують певні протиріччя, на розв'язання яких як генетичними, так і технологічними шляхами зосереджено увагу дослідників.

  Повний текст PDF - 248.794 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"